Від Рубікону до Брундізія
Гай Юлій Цезар воював у Галлії 9 років. Перемоги, здобутих Цезарем на полі бою принесли йому славу, багатства та популярність серед простих римлян. Але також наробили йому багато ворогів серед римської знаті. Його повноваження як проконсула закінчувалися першого березня 49-го року. Після цього він мав розпустити свої війська та повернутися до Риму як цивільна особа.
Облога Ілерди
Після того, як Помпей втік до Греції Цезар почав збирати кораблі, та вирішив забеспечити свій тил перед тим, як переслідувати свого головного супротивника. Він виступив до Іспанії, де знаходились см легіонів вірних Помпею, під командуванням його легатів Афранія, Варрона та Петрея. Цезар лишив частину своїх військ під Масілією, яка теж перейшла на бік Помпея, а сам вирушив до міста Ілерда на північному сході Іспанії. Там знаходилиась основна частина військ помпеянців під командуванням Афранія та Петрея. Прибувши туди Гай Юлій Цезар приступив до облоги Ілерди
Облога Масілії
На шляху Цезаря до Іспанії лежало місто Масілія, мешканці якого перейшли на бік Помпея. Обороною міста командував легат Помпея – Доміций Агенобарб. Лишити Масілію позаду Цезар не міг, адже це ставило під загрозу його логістичні шляхи. Тому він наказав розпочати облогу за всіма правилами римського військового мистецтва.
Битва при Диррахії
Вже рік тривала війна між Цезарем та Помпеєм. На заході Цезарю вдалося провести вражаючу кампанію, яка дозволила йому майже безкровно взяти під контроль Іспанію та важливе портове місто Масілію. Але у легатів яких він відправив з різними дорученнями справи пішли не так добре.