Білосарайський орнітологічний заповідник — це природоохоронна територія, створена з метою збереження важливої екосистеми Азово‑Приазовського узбережжя, особливо водно-болотних угідь і місць гніздування птахів. Розташований на однойменній Білосарайській косі, яка тягнеться в Азовське море, неподалік від Маріуполя (Донецька область, Україна).
Коса є намитим піщано-черепашковим насипом серпоподібної форми, з характерними озерами, лиманами, мілководдям, дюнами та солончаками.
У ландшафтному та природоохоронному сенсі вона має значення не лише для країни, а й міжнародне — як водно-болотне угіддя, важливе для перелітних птахів.
Географія, територія, ландшафт
- Довжина коси — приблизно 14 км.
- Площа заповідника (частина коси) — 616 гектарів.
- З них ~200 га — мілководна акваторія
- ~416 га — суходільна територія (частина держлісфонду)
- Коса прилягає між поселеннями Ялта та селищем Білосарайська Коса.
- За рельєфом: східна частина щодо височина, де поширені дюни; західна — з зниженнями, іноді з солончаками.
- На території є численні невеликі озера, лимани та мілководдя.
- У флорі заповідника зареєстровано 217 видів вищих рослин (у тому числі ~20 видів літоральної смуги).
- Серед рослин є види, занесені до Червоної книги України: наприклад, кирлики луговий і степовий, чорноголова вівсянка, тюльпан змієлистий, ефедра двоколоскова тощо.
- Коса підпорядкована Приазовському держлісгоспу.
- З 1995 року територія отримала статус водно-болотного угіддя міжнародного значення.
- Починаючи з 2000 року, коса входить до складу регіонального ландшафтного парку «Меотида».
Орнітологічне значення
- Білосарайський орнітологічний заповідник слугує місцем гніздування, зимівлі або зупинки під час міграцій для великої кількості птахів.
- За оцінками, приблизно 200 видів птахів пов’язані з цією територією.
- На території Білосарайської коси розташований Приазовський цапельник — один із найбільших в Північному Приазов’ї орнітологічних заказників, де гніздяться чаплі.
- Приазовський цапельник охоплює частину долини річки Мокрая Белосарайка біля села Ялта і має площу ~100 га.
- До основних гніздових видів, яких тут можна зустріти: чайки, кулики, крижні, гуси, лебеді.
- Заповідник також має велике значення в задачах охорони рідкісних і ендемічних рослин, які служать середовищем для птахів.
Історія створення та статус охорони
- Уже у 1980 році коса отримала статус ландшафтного заказника загальнодержавного значення.
- У 1995 році було формалізовано орнітологічний заповідник у межах коси.
- Як частина природоохоронної мережі, коса згодом (з 2000 року) увійшла до складу регіонального ландшафтного парку «Меотида».
- Правовий статус охорони й управління територією передбачає особливий режим використання, обмеження рекреаційної діяльності в гніздовий сезон, контроль антропогенного впливу.
Проблеми, загрози, сучасний стан
- Інтенсивний розвиток туристичної інфраструктури: бази відпочинку, пансіонати, житлові будинки — все це тисне на природні екосистеми та порушує середовище існування птахів.
- Об’єкт перебуває зараз (від початку повномасштабної війни) на окупованій території — це створює додаткові ризики для збереження й управління збереженням природного середовища.
- Відсутність власних джерел прісної води: практично вся прісна вода на косі або привозна, або добувається зі свердловин / технічними шляхами.
- Часткове пересушування лиманів, змінювання рівня води, зміни кліматичних умов можуть впливати на екосистему заповідника.
- Надмірна рекреація, недотримання правил відвідування й порушення охоронного режиму також становлять загрозу для гніздів’ птахів.
Туризм, доступність, використання
- Заповідник приваблює любителів природи, орнітологів і туристів, які хочуть побачити птахів у природному середовищі, помилуватися мальовничими пейзажами узбережжя, озерам та лиманам.
- Дістатися: із Маріуполя це ~20–30 хвилин автомобільною дорогою.
- На території коси є маяк (збудований у 1835 році) як навігаційна пам’ятка.
- У літній період на косі функціонували (до окупації) численні бази відпочинку — близько 80.
- Для відвідувачів встановлені певні обмеження, особливо в гніздовий сезон, щоб мінімізувати вплив на птахів.