У старих фотографіях Трускавця час поводиться нечемно: він не йде вперед, а стоїть, дивлячись просто в об’єктив. На пожовклих знімках курорт ще не знає, ким стане, але вже пам’ятає все, чим був. Дерева там нижчі, вілли світліші, а повітря — настільки прозоре, що його, здається, можна скласти й заховати в кишеню пальта.

Дещо інше: