Шполянський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Черкаської області України. Існував у 1923–2020 роках. Центр — місто Шпола. Площа становила 1105 км², що становило 5,29% території області. Район було ліквідовано у 2020 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи, територію включено до складу Звенигородського району.
Шполянський район розташовувався у південній частині Черкаської області, в центральній частині України. Межував на сході зі Смілянським районом, на півночі — з Городищенським, на заході — із Звенигородським та Катеринопільським районами, на півдні — з Кіровоградською областю.
Територія району належить до лісостепової природної зони. Найбільшими річками району є Шполка (24,2 км), Гнилий Ташлик (27,8 км), Гнилий Товмач (24,0 км) та Велика Вись (23,0 км).
Відстань до обласного центру — м. Черкаси — становила 80 км автомобільними шляхами та 87 км залізницею. Відстань до столиці України — м. Києва — близько 200 км. Через район проходили залізничні магістралі Львів — Донецьк та Львів — Запоріжжя.
Географічний центр України
У 2004 році за результатами досліджень Київського науково-дослідного інституту геодезії та картографії встановлено, що географічний центр України (центр ваги території) розташований на околиці села Мар’янівка Шполянського району. Географічні координати — 49°01′ пн. ш., 31°29′ сх. д. Ці дані були підтверджені Державним комітетом природних ресурсів України, Національною академією наук України та Державною службою геодезії, картографії та кадастру.
23 липня 2004 року на місці центру було встановлено спеціальний геодезичний репер. 24 серпня того ж року при в’їзді до Шполи відкрито пам’ятний знак, що символізував географічний центр України (у 2008 році знак було замінено на новий).
Адміністративний поділ
Станом на 2011 рік у складі району перебувало 37 населених пунктів, зокрема 1 місто (Шпола), 35 сіл та 1 селище. Територія адміністративно поділялася на 1 міську та 27 сільських рад.
Природні ресурси
На території району розташовані родовища корисних копалин місцевого значення: гранітів, глин, пісків. Щебінь добувався у Прудянському кар’єрі поблизу села Васильків. Виявлено виходи каоліну та бентонітових глин (поблизу сіл Маслове, Капустине, Товмач, Ярославка), торфу (Капустине, Іскрене, Васильків), а також бурого вугілля поблизу села Журавка. Більшість родовищ не розробляються.
Природно-заповідний фонд
На території району знаходились 15 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, серед яких:
- заказники: Котів яр, Митницький, Панський, Совгирів, Шостачка, Ракові верби, Ярославський;
- пам’ятки природи: Алея липи дрібнолистої, Вікові дуби, Дерево бука, Дуб пірамідальний, Топильнянський велетень;
- заповідні урочища: Дар’ївське, Плосково-Зуєво;
- парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва: Лозоватський парк.
Історико-культурна спадщина
Серед пам’яток архітектури району вирізняються:
- двоповерховий палац міністра фінансів Російської імперії Олександра Абази в Дар’ївському дендропарку,
- будинок єврейської синагоги,
- дві церкви Свято-Миколаївського жіночого монастиря XVIII століття в селі Лебедин.
Шполянщина є частиною туристичного маршруту «Золота підкова Черкащини».