Бродівський район — колишній адміністративно-територіальний район, розташований на північному сході Львівської області України. Існував з 17 січня 1940 року до 17 липня 2020 року. Центром району було місто Броди. Площа району — 1 162 км² Населення (станом на 01.01.2019) — 58 009 осіб

Район було утворено 17 січня 1940 року внаслідок адміністративної реформи в складі новоствореної Львівської області. 17 липня 2020 року в рамках загальноукраїнської адміністративно-територіальної реформи район було ліквідовано згідно з постановою Верховної Ради України № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів». Територію було включено до складу новоутвореного Золочівського району.

Бродівський район межував з:

  • Золочівським, Буським, Радехівським районами Львівської області,
  • Горохівським районом Волинської області,
  • Кременецьким районом Тернопільської області,
  • Радивилівським районом Рівненської області.

Рельєф та фізико-географічне положення

Більша частина району розташована на Брідській рівнині, що належить до Малого Полісся, із середньою висотою 240 м над рівнем моря. На півдні району простягається низькогірне пасмо Вороняки, частина Подільської височини (найвища точка — гора Високий Камінь, 440 м).

Територію перетинає Головний Європейський вододіл, а геологічно вона лежить у межах Львівської западини, з поверхневими відкладами мезозойської, неогенової та четвертинної епох.

У геологічній будові району домінують морські осадові породи:

  • Крейдовий період (мезозойська ера): представлений відкладеннями сеноманського, туронського, коньякського та сентонського ярусів. Основні породи — глауконітові піски, писальна крейда, вапняки, кремінь.
  • Палеоген і неоген (кайнозойська ера): включають піски, пісковики, мергелі, вапняки.
  • Четвертинні відклади: формують алювіальні тераси річкових долин.

Особливо цінні геологічні об’єкти: Товтровий кряж, який починається біля смт Підкамінь — це залишок древнього бар’єрного рифу з карстовими мікроформами.

Корисні копалини

На території району виявлено поклади:

  • торфу, бурого вугілля, вапняку, кварцового піску, глин, залізної руди;
  • перспективні родовища:
    • Підгорецьке (суглинки) — 193 тис. м³,
    • Підкамінське — 1 479 тис. м³,
    • Черницьке (пісковики) — 47 тис. м³.

Пісковики використовуються у будівництві місцевих доріг.

Гідрографія

У районі бере початок низка річок басейну:

  • Дніпра: Стир (69 км), Іква (17 км),
  • Дністра: Серет (21 км).

Загальна довжина річок — 182,1 км, струмків — 270 км. Район має густу річкову сітку (0,2–0,3 км/км²), переважають пологі долини з широкими днищами. Весняна повінь триває близько 3 тижнів.

Підземні води

Основні водоносні горизонти:

  • санто-туронський ярус — тріщинуваті та карстові вапняки і мергелі;
  • тортонський ярус — пісковики з глибинами 5–15 м;
  • сарматський ярус — вапняки, піски, сприяють утворенню зсувів;
  • четвертинний алювій — в долинах річок, неглибокі води (0,1–2 м).

Клімат

Клімат району — атлантично-континентальний, помірно вологий.

  • Середня температура:
    • січень — −4,3 °C,
    • липень — +18,7 °C.
  • Річна кількість опадів — 742 мм.
  • Переважають західні та південно-західні вітри.

Ґрунти

Ґрунтовий покрив формувався протягом плейстоцену та голоцену. Основні типи:

  • дерново-підзолисті, дерново-лучні, лугово-болотні — характерні для понижень;
  • перегнійно-карбонатні — найродючіші, містять 7–8% гумусу;
  • чорноземи, сірі лісові ґрунти — у зоні Вороняків і Товтрового кряжу;
  • торфоболотні ґрунти — у долині Стиру, використовуються як сінокоси.

Рослинність і природні об’єкти

Ліси займають понад 33% території. У складі лісів переважають ялина, сосна, дуб, граб.

Природно-заповідний фонд:

  • Національний природний парк «Північне Поділля»;
  • ботанічні, геологічні, гідрологічні пам’ятки: «Триніг», «Макітра», «Підгорецький парк», «Синичівське», «Пониківський», «Кемпа», «Заболотцівське», «Лешнівський», «Ерозійний останець Товтрів».

Адміністративний устрій

До моменту ліквідації район включав:

  • 1 міську раду (Броди),
  • 1 селищну раду (Підкамінь),
  • 23 сільські ради,
  • 103 населені пункти.

Культурна спадщина

Архітектурні пам’ятки:

  • Бродівський замок, арх. Гійом Левассер де Боплан;
  • Підгорецький замок, арх. Боплан і Андреа дель Аква;
  • Оборонний монастир у Підкамені;
  • Церкви Різдва Богородиці, Святого Юра, Воздвиження Чесного Хреста;
  • Велика синагога, єврейський цвинтар у Бродах.

Археологія:

  • Плісниське городище — давнє слов’янське укріплене поселення, поблизу с. Підгірці.

Музеї

  • Бродівський історико-краєзнавчий музей;
  • Музей Бродівської гімназії ім. Івана Труша;
  • Музей-садиба родини Федунів (с. Клекотів);
  • Історико-краєзнавчий музей у с. Шнирів.

Переважає аграрне виробництво. Сільськогосподарські угіддя — 63,4 тис. га. Основні культури: зернові, кормові, технічні. Розвинене тваринництво. Частка лісових угідь — 33,6 %, водного плеса — 637 га.

Дещо інше: