Chapelcross — атомна електростанція з реакторами типу Magnox, розташована в Шотландії, в окрузі Дамфріз і Галлоуей, неподалік містечка Аннан. Станція була побудована у середині XX століття і мала ключове значення як для виробництва електроенергії, так і для ядерної програми Сполученого Королівства. Згодом її діяльність була поступово згортана, і почалася тривала фаза демонтажу та утилізації.

Історія

  • Будівництво Chapelcross розпочалося у 1955 році й завершилося у 1959 році.
  • Перші реактори були введені в комерційне використання у 1959 році.
  • Первісна мета — виробництво плутонію для ядерної зброї Великої Британії; електроенергія була додатковим продуктом. З часом, особливо після закінчення “холодної війни”, пріоритет змістився на виробництво електроенергії.
  • Виробництво електроенергії припинилося в червні 2004 року.

Технічні характеристики та конструкція

  • Chapelcross мала чотири реактори Magnox, кожен з них з максимальною (брутто) потужністю близько 60 МВт електричних. Чиста (нетто) потужність була дещо меншою — порядку 48 МВт на реактор.
  • Реактори охолоджувались двооксидом вуглецю (carbon dioxide), модератор — графіт. Паливо — природний уран (unenriched uranium), який покривався оболонками з магнію‑алюмінієвого сплаву (Magnox). (
  • Станція мала чотири охолоджувальні башти природної тяги, які були яскравим елементом ландшафту до демонтажу.
  • Є проміжне сховище (Interim Storage Facility) для радіоактивних відходів середнього рівня, яке почало використовуватись з 2021 року. Його розміри — приблизно 57 × 23 метри, і розраховане на зберігання приблизно 700 контейнерів протягом приблизно 120 років.

Операційний досвід та інциденти

  • У травні 1967 року стався інцидент у другому реакторі: часткове розплавлення оболонки палива через закупорку каналу графітовим уламком. Реактор відновлено до роботи у 1969 році.
  • Інші інциденти включали:
    • дефект корпуса котла (heat exchanger) в 1997 році;
    • витік розведеного уранового триоксиду з пошкоджених контейнерів у 2001 році;
    • випадки, пов’язані з преміщенням елементів палива при обслуговуванні;

Демонтаж, утилізація та нинішній статус

  • Після зупинки роботи реакторів розпочався процес демонтажу: перша помітна подія — вибухове знищення охолоджувальних башт у травні 2007 року.
  • Відпрацювання палива завершилось — з усіх реакторів було видалене відпрацьоване палива до лютого 2013 року.
  • Процеси видалення будівель, обладнання первинного контуру, теплообмінників та інших компонентів тривають. Планується, що після першої фази демонтажу буде період “догляду і збереження” (care and maintenance), щоб рівні радіації знизилися, перед остаточним знищенням реакторних корпусів. Цей заключний етап планується на період 2089–2095 років.

Значення та наслідки

  • Chapelcross був одним із ранніх об’єктів ядерної енергетики у Британії, який одночасно виконував два завдання: виробництво електроенергії та матеріалів для ядерної зброї. Це робило станцію важливим як з точки зору енергетики, так і оборони.
  • Закриття такої станції підкреслює зміни у ставленні до ядерної енергії після завершення холодної війни, збільшення вимог щодо безпеки, економічність модернізацій та екологічні аспекти використання і утилізації об’єктів, пов’язаних із радіацією.
  • Наявність сховища відходів і тривалий план демонтажу показують, що вирішення питань, пов’язаних із ядерною енергією — не тільки про експлуатацію, але також про довгострокові наслідки, планування і вартість утримання таких об’єктів після завершення їхньої корисної роботи.

Chapelcross представляє собою історично важливий проєкт у контексті ядерної енергетики Великої Британії: досвід величезного ресурсу інженерії, але й приклад складностей, що виникають упродовж експлуатації, безпеки, та після завершення роботи. Хоч станція вже не виробляє енергію, її демонтаж і утилізація стають важливою частиною спадщини ядерної галузі: відпрацьоване паливо, радіоактивні матеріали, інфраструктура — усе потребує ретельного управління. Планові та поетапні дії зі зменшення ризиків і охорони довкілля задають орієнтир для інших подібних об’єктів у світі. Chapelcross — це нагадування про те, що ядерна енергія — це не лише про користь, але й про відповідальність, що триває десятиліттями після зупинки реакторів.

Дещо інше: