Радивилівський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця Рівненської області України. Існував у період з 1939 року до 2020 року. До 1993 року район мав назву Червоноармійський. Адміністративним центром району було місто Радивилів. .
Радивилівський район розташовувався на південному заході Рівненської області. Район межував із Бродівським районом Львівської області на заході, а також із Млинівським та Дубенським районами Рівненщини. Територія району включала 21 територіальну громаду, зокрема одну міську та двадцять сільських.
Природно-заповідний фонд
На території району було розташовано численні об’єкти природно-заповідного фонду, які охороняються на місцевому або загальнодержавному рівні. Серед них:
Ботанічні заказники:
- Лев’ятинське болото
- Михайлівський
- Урочище «Кишка»
- Урочище «Савчуки»
- Урочище «Ситенське»
- Урочище «Солонівське»
Лісові заказники:
- Немирівський ліс
Ботанічні пам’ятки природи:
- Вікові дерева сосни
- Дерево гледичії
- Острів Замок
- Пороховня
Комплексні пам’ятки природи:
- Дендропарк «Радивилівський»
- Парк «Зарічненський»
Заповідні урочища:
- Буковий ліс
- Букові насадження
- Глинсько
- Гора «Красна»
- Гора «Цимбал»
- Козацькі могили
- Сосновий ліс
- Соснові насадження
- Урочище «Пустиця»
- Яценькове озеро
Об’єкти без офіційного природоохоронного статусу:
- Бараннє урочище
- Березовий гай (урочище)
- Липа на хуторі Марковичі
Історико-культурна спадщина
У Радивилівському районі нараховувалося 62 пам’ятки історії. Одним із найбільш визначних об’єктів є Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», розташований у селі Пляшева. Тут у 1651 році відбулася одна з найбільших битв між українським козацьким військом під проводом Богдана Хмельницького та військом Речі Посполитої.
У селі Пляшева також діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких могилах. Окрім того, в районі збереглися історичні церкви у селах Пляшева, Коритне, Митниця та Радивилів.
Адміністративно-територіальний поділ
До складу району входили 21 територіальна громада, з яких одна мала статус міської (Радивилівська), а решта — сільські громади. Загальна кількість населених пунктів становила кілька десятків, з переважанням сільських поселень.
Після реформи 2020 року територія колишнього Радивилівського району увійшла до складу новоутвореного Дубенського району Рівненської області.