Bachem Ba 349 „Natter” (укр. «Гадюка») — німецький експериментальний ракетний перехоплювач періоду Другої світової війни, створений у 1944–1945 роках як наддешевий засіб боротьби з союзницькими бомбардувальними формаціями. Концептуально він розглядався як пілотований аналог зенітної ракети з вертикальним запуском, частково керованим автопілотом і одноразовим бойовим застосуванням.

Історичні передумови

До 1943–1944 років Люфтваффе втратила перевагу в повітрі над територією Третього Рейху через масовані нальоти союзної авіації. У відповідь німецьке керівництво ініціювало програму «Emergency Fighter Program» (Jägernotprogramm), яка вимагала створення максимально простих, дешевих і швидкобудованих перехоплювачів.

У цих умовах з’явилася ідея «напіводноразового» літака, який би:

  • швидко стартував вертикально
  • піднімався на висоту бомбардувальників за лічені десятки секунд
  • здійснював коротку атаку
  • після чого частково відокремлювався і повертався на парашутах

Розробка та конструктор

Проєкт розробив інженер Erich Bachem, керівник компанії Bachem-Werke GmbH.

Основою став попередній проєкт BP-20, який еволюціонував у Ba 349 після інтересу з боку військових структур Рейху. Важливу роль у просуванні програми відіграли політичні рішення, зокрема підтримка з боку СС, що дозволило обійти частину скепсису авіаційного міністерства.

Конструкція і концепція

Ba 349 був радикально спрощеним літальним апаратом:

  • фюзеляж переважно дерев’яний (економія стратегічних матеріалів)
  • мінімальна кількість складних механізмів
  • відсутність класичної посадкової системи
  • розрахунок на швидке складання некваліфікованою робочою силою

Основна ідея — «літак-ракета», який більше нагадував керовану зенітну ракету з пілотом, ніж класичний винищувач.

Силова установка

Рух забезпечувався комбінованою ракетною системою:

  • рідинний ракетний двигун Walter HWK 109-509 (тип, аналогічний Me 163)
  • чотири твердопаливні стартові прискорювачі Schmidding

Стартові прискорювачі забезпечували вертикальний зліт, після чого відокремлювалися. Основний двигун підтримував політ до перехоплення цілі.

Принцип бойового застосування

Типова схема місії:

  • вертикальний старт із пускової вежі
  • автопілот піднімає апарат до висоти бомбардувальників
  • пілот бере керування та здійснює атаку
  • запуск некерованих ракет по формації противника
  • після атаки — планування вниз
  • відокремлення носової частини
  • пілот і окремі елементи спускаються на парашутах

Озброєння

Залежно від конфігурації, передбачалося встановлення:

  • некерованих 73-мм ракет (типу Henschel Hs 217 Föhn)
  • до 24 ракет у носовому відсіку (у деяких варіантах)

Льотні випробування

Перші випробування почалися восени 1944 року:

  • проводилися безпілотні та планерні тести
  • здійснювалися вертикальні запускові випробування
  • перевірялися системи автопілота та відділення модулів

Єдиний пілотований вертикальний запуск відбувся 1 березня 1945 року.

Єдиний пілотований політ

Під час випробування загинув льотчик-випробувач Lothar Sieber.

Політ тривав менш ніж хвилину та завершився катастрофою через низку ймовірних проблем:

  • передчасне відокремлення або відрив кабіни
  • нестабільність на старті
  • можливий зрив керування
  • аварія на великій швидкості

Цей випадок фактично поставив хрест на пілотованих випробуваннях.

Виробництво і плани

Плани передбачали:

  • серійне виробництво десятків і навіть сотень апаратів
  • використання дешевих матеріалів і некваліфікованої праці
  • швидке розгортання «точкової оборони» міст

Фактично було виготовлено кілька десятків прототипів, але жоден не став бойовим.

Причини обмеженої ефективності

Основні проблеми концепції:

  • надзвичайно короткий час польоту
  • високий ризик для пілота
  • складність вертикального запуску
  • ненадійність систем відділення модулів
  • відсутність реального бойового досвіду застосування

Оцінка та значення

Ba 349 «Natter» вважається:

  • одним із найрадикальніших експериментів ракетної авіації 1940-х років
  • попередником ідей пілотованих та безпілотних перехоплювачів
  • прикладом концепції «дешевого одноразового бойового апарата»

Попри те, що він ніколи не використовувався в бою, проєкт залишається важливим етапом в історії ракетної авіації та VTOL-концепцій.