Олександр Якович Кониський (6 серпня 1836, село Переходівка, нині Ніжинський район Чернігівської області — 12 грудня 1900, Київ) — український письменник, публіцист, педагог, громадський діяч, перекладач і правник, один із активних представників українського національно-культурного руху другої половини XIX століття.
Він був одним із організаторів українського культурного життя в Російській імперії, співзасновником наукових і громадських організацій, а також автором численних художніх і науково-популярних творів. Особливе місце в його творчості займає текст духовного гімну «Молитва за Україну», що починається словами «Боже великий, єдиний…».
Походження та дитинство
Олександр Кониський народився 6 серпня 1836 року у дворянській родині в селі Переходівка на Чернігівщині. Його батько, Яків Кониський, був дрібним поміщиком, а мати походила з українського шляхетського роду.
Дитинство майбутнього письменника минуло в атмосфері українських народних традицій, що вплинуло на формування його національної свідомості. Він змалку цікавився історією та культурою України.
Освіта
Початкову освіту Кониський здобув у місцевих школах, а пізніше навчався у Ніжинському повітовому училищі. Згодом він вступив до Чернігівської гімназії, де виявив інтерес до літератури, історії та мов.
Через матеріальні труднощі він не зміг завершити університетську освіту, однак багато займався самоосвітою, що дозволило йому здобути широкі знання у праві, історії та літературі.
Юридична діяльність
У 1850–1860-х роках Кониський працював юристом і судовим чиновником у різних містах України — Полтаві, Ніжині, Катеринославі.
Під час роботи він активно займався громадською діяльністю, підтримував розвиток освіти та української культури. Через свої політичні переконання і підтримку українського руху він неодноразово потрапляв під нагляд царської влади.
Громадська та політична діяльність
Кониський був активним учасником українського національного руху другої половини XIX століття.
Він співпрацював із діячами української культури, зокрема з:
- Пантелеймоном Кулішем
- Михайлом Драгомановим
- Іваном Франком
- Олександром Барвінським
У 1860-х роках Кониський входив до українських громад — культурно-освітніх організацій, що займалися розвитком української мови, літератури та освіти.
Через свою діяльність він зазнав переслідувань з боку російської влади. У 1863 році його було заарештовано і заслано до Вологди, де він перебував кілька років.
Літературна творчість
Олександр Кониський був автором великої кількості літературних творів різних жанрів:
- оповідання
- повісті
- романи
- публіцистичні статті
- педагогічні праці
- науково-популярні тексти
Його твори торкалися соціальних проблем, життя селянства, питань освіти та національної самосвідомості.
До найвідоміших творів належать:
- «Юрій Горовенко»
- «Не даруй золотом, а розумом»
- «Семен Жук і його родичі»
- «Грішники»
У своїх творах Кониський виступав за розвиток української мови та культури, а також порушував питання соціальної справедливості.
«Молитва за Україну»
Одним із найвідоміших творів Кониського є текст духовного гімну «Молитва за Україну», написаний у 1885 році.
Перші рядки твору:
«Боже великий, єдиний, нам Україну храни…»
Музику до цього тексту написав композитор Микола Лисенко. Пісня стала одним із найвідоміших духовних гімнів України і часто виконується під час державних і церковних урочистостей.
Наукова та культурна діяльність
Кониський активно працював у галузі науки та освіти.
Він був одним із ініціаторів створення Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1873), яке згодом стало важливим центром української науки.
Він також написав одну з перших ґрунтовних біографій Тараса Шевченка, що стала важливим внеском у шевченкознавство.
Перекладацька діяльність
Кониський займався перекладами з різних європейських мов. Він перекладав твори світової літератури українською мовою, сприяючи розвитку українського літературного стилю та популяризації світової культури серед українських читачів.
Останні роки життя
У 1890-х роках Кониський мешкав у Києві, де продовжував літературну та громадську діяльність.
Він активно підтримував українські культурні організації, видавництва та освітні ініціативи.
Помер 12 грудня 1900 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Значення та спадщина
Олександр Кониський відіграв важливу роль у розвитку української культури другої половини XIX століття.
Його діяльність сприяла:
- розвитку української літератури
- поширенню української мови
- формуванню національної свідомості
- створенню наукових і культурних інституцій
Його творчість і громадська діяльність стали важливою частиною історії українського національного відродження.
Вшанування пам’яті
Ім’я Олександра Кониського увічнено в назвах:
- вулиць у різних містах України
- навчальних закладів
- культурних установ
Його твори й сьогодні входять до програм з української літератури та історії культури.