Ro-500 — японський підводний човен, який був побудований на основі німецької підводної човна типу IXC, переданої Японії під час Другої світової війни. Спочатку відомий як U-511, цей човен став частиною Імператорського флоту Японії, де отримав нову назву та індекс Ro-500. Його служба включала навчальні місії, випробування протипідводного озброєння та тренування екіпажів, а також участь у післявоєнних подіях.
Характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тип | Підводний човен типу IXC (переданий Японії) |
| Водотоннажність | 1 120 тонн на поверхні / 1 232 тонни під водою |
| Довжина | 67,1 м |
| Ширина | 6,2 м |
| Осадка | 5,3 м |
| Швидкість | 18 вузлів на поверхні / 7 вузлів під водою |
| Дальність ходу | 11 000 миль на поверхні при 12 вузлах |
| Екіпаж | 48 осіб |
| Озброєння | 6 торпедних апаратів калібру 533 мм, 22 торпеди, 1 × 37 мм зенітна гармата, 2 × 20 мм зенітні кулемети |
| Радіус дії | 11 000 миль на поверхні при 12 вузлах |
Застосування та історія служби
Служба в Імператорському флоті Японії
Після передачі Японії в 1943 році, підводний човен U-511 був перейменований на Ro-500. У вересні 1943 року японські інженери провели детальне вивчення конструкції німецького човна, що дозволило впровадити деякі елементи дизайну типу IXC у нові класи японських підводних човнів, зокрема в клас I-201.
З листопада 1943 року Ro-500 був призначений навчальним кораблем для підводного флоту Японії. У травні 1944 року він був включений до складу 33-ї підводної ескадри, де брав участь у випробуваннях протипідводного озброєння разом із японськими літаками з 634-го морського авіаційного загону.
З липня 1944 року по травень 1945 року Ro-500 використовувався для навчальних цілей у Куре, а потім був переведений до 51-го підводного загону на базу Маідзуру. Там він імітував американські підводні човни, допомагаючи тренувати екіпажі протипідводної боротьби.
Післявоєнна діяльність
Після капітуляції Японії в серпні 1945 року екіпаж Ro-500, очолюваний лейтенантом Ясухісою Ямамотою, спробував продовжити боротьбу проти радянських військ. 18 серпня 1945 року вони вирушили з Маідзуру, але того ж дня отримали наказ повернутися на базу.
Списання та затоплення
30 квітня 1946 року Ro-500 був затоплений разом з іншими японськими підводними човнами в затоці Маідзуру під час операції зі знищення військових кораблів Японії.
Відкриття залишків
У 2018 році експедиція, очолювана Товариством La Plongée for Deep Sea Technology, виявила залишки Ro-500 на морському дні в затоці Вакаса, префектура Кіото. Використовуючи багатопроменевий сонар SONIC 2024, команда створила 3D-моделі човна, що дозволило ідентифікувати його серед інших затонулих субмарин. Це відкриття стало важливим кроком у збереженні історичної спадщини та освіті майбутніх поколінь.
Спадщина
Ro-500 є важливим елементом історії японського підводного флоту, що відображає технологічний обмін між Японією та Німеччиною під час Другої світової війни. Його служба та подальша доля демонструють еволюцію підводних сил Японії від навчальних місій до післявоєнного періоду, а також важливість збереження морської спадщини для майбутніх поколінь.