Старошведське — це шведське село в Україні, що тепер є частиною села Зміївка Херсонської області.
У XVIII столітті, під час правління Катерини II, шведи, що мешкали на острові Даґо (тепер острів Гіюмаа в Естонії), були переселені на завойовані Росією українські землі після підписання Ништадтського миру. У серпні 1782 року шведи вирушили на південь, але за час подорожі загинула майже половина з 1200 осіб. Після прибуття на нові землі вони не знайшли обіцяних їм будинків, і до березня 1783 року в селі залишалося лише 135 осіб.
Переселенці не стали займатися сільським господарством, а повернулися до звичної для них риболовлі. У 1794 році до Старошведського було переселено ще 30 шведів, захоплених під час війни з Ґуставом III. Проте село не мало пастора та шкільного вчителя, і згодом його населення почало скорочуватися.
У 1804 році в тому ж районі були засновані німецькі поселення, такі як Шлангендорф, Мюльгаузендорф і Клостердорф (тепер ці села є частиною села Зміївка). Внаслідок цього шведи стали меншістю в регіоні, що призводило до конфліктів з німцями.
У 1860 році всі 4 села об’єдналися в одну парафію, що лише посилило конфлікти між шведами і німцями. Шведи були лютеранами, а пастори-німці належали до іншої протестантської конфесії. Ситуація ускладнювалась, оскільки з 1860-х років населення села зростало, а земельні ресурси ставали обмеженими. Це стало причиною масової еміграції шведів до Канади.
Деякі німецькі пастори намагалися змусити шведів відмовитися від своєї віри та мови, однак ці спроби були безуспішними, особливо після відновлення зв’язків з Швецією. У Швеції та Фінляндії проводилося збирання грошей та речей для Старошведського, що дозволило в 1885 році відкрити церкву, засновану ще у 1882 році. Хоча пастор був німецьким, служби проводилися за старими збірниками, надісланими зі Швеції.
У селі активно підтримували шведську мову та культуру. Школа, хоч і велася російською мовою, все ж мала уроки рідної шведської мови, а також катехизис шведською.
З початком Першої світової війни зв’язок зі Швецією знову перервався. Однак після революції, шведські колоністи знову звернулися з проханням дозволити їм залишити радянську Україну і повернутися на історичну батьківщину. За підтримки архієпископа Натана Седерблома та інших діячів, 1 серпня 1928 року 881 мешканець Старошведського приїхав до Швеції. Частина переселенців потім вирушила до Канади, де вони оселилися в основному в Манітобі.
В Швеції шведські колоністи не отримали дозволу створити свою власну громаду. Хоча багато з них були вихідцями зі Старошведського, вони часто стикалися з ворожістю місцевого населення через економічну кризу, яка охопила країну в той час. Це змусило деяких повернутися назад до України вже в 1929 році, підтримувані Шведською комуністичною партією.
До 1929 року кілька сімей, разом із деякими членами шведської компартії, повернулися до СРСР. Вони заснували колгосп «Шведкомпартія», однак ситуація ускладнилася через Голодомор. Під час голоду деякі з місцевих жителів знову подумали про переїзд до Швеції. Були заарештовані 20 осіб, з яких 5 потрапили до в’язниць.
Під час Другої світової війни 25 серпня 1941 року німецька армія увійшла до Старошведського, і його мешканці зустріли німців як визволителів. Однак при відступі німців, багато з місцевих шведів були евакуйовані на захід, потрапивши у полон до радянських військ або опинившись у таборах. Дехто з них зумів дістатися до Швеції або повернувся до України.
Сьогодні в Старошведському залишилось близько 200 осіб, що зберігають шведську культурну спадщину, хоча менше 20 з них є носіями шведської мови. Зв’язки з Швецією поступово відновлюються завдяки фінансовій допомозі від Шведської церкви та комун Ґотланд. Пастори зі Швеції відвідують село раз на кілька місяців. Мешканці все ще розмовляють старошведською мовою, яка вже не використовується в самій Швеції.
2 жовтня 2008 року село відвідав Карл XVI Густав і королева Сильвія під час державного візиту. Під час свого візиту король подарував місцевій лікарні діагностичне обладнання та відвідав Свято-Михайлівську церкву в Зміївці, де він взяв участь у спільному богослужінні з шведським пастором.
Під час війни в Україні 2022 року, село було окуповане російськими військами. Окупанти знищили встановлений у Зміївці меморіал борцям за волю України, але 11 листопада того ж року село було звільнене під час контрнаступу Збройними Силами України.
Сьогодні, попри труднощі, Старошведське продовжує бути символом збереження культурної спадщини шведських переселенців, хоча їхня громада значно зменшилася.