Садиба Галаганів у Дігтярях — архітектурна та історична пам’ятка національного значення, палацово-парковий ансамбль першої половини XIX століття. Розташована в селищі Дігтярі (нині Прилуцький район, Чернігівська область, Україна).
Комплекс було збудовано у 1825–1832 роках за замовленням Павла Галагана, представника одного з найвідоміших козацько-старшинських родів Лівобережної України. Проект садиби створив архітектор Павло Дубровський, а парк закладено під керівництвом відомого садівника І. Є. Бістерфельда. У плануванні брали участь садівники Редель та Карл Християни.
Садиба належала роду Галаганів до кінця XIX століття. У 1845 році тут перебував Тарас Шевченко, який у своїх творах згадував Дігтярі та описував побачене, зокрема в повісті «Музикант».
Архітектура та планування
Ансамбль садиби розташований на високому лівому березі річки Лисогор. Головна вісь композиції — центральна алея, яка веде від парадного в’їзду до панського будинку. Архітектурно-планувальне рішення аналогічне до Сокиринської садиби Галаганів.
- Головний будинок: двоповерховий центральний корпус із двома флігелями, з’єднаними дугоподібними галереями. Західний фасад прикрашено колонадою з 6 колон тосканського ордера, східний — має напівкруглий бельведер зі сходами до парку.
- Парк (площа 4,5 га) — ландшафтного типу, розбитий за канонами класицизму. Зберіг частину первісного озеленення.
- Господарський двір: розташований південніше головного корпусу.
- Церква зі дзвіницею, зведена у 1840 році, не збереглася.
Після перебудови у 1877–1882 роках під навчальні потреби (архітектор Федір Вержбицький) центральний корпус частково втратив первісну двоповерхову структуру. Незважаючи на пізніші трансформації, деякі інтер’єри будинку збереглися у первісному вигляді.