Маєток Чечеля (садиба Петра Чечеля) — один із найкраще збережених палацово‑паркових ансамблів України XVIII–XIX століть, розташований у селі Самчики Хмельницької області. Він є видатною пам’яткою архітектури і садово‑паркового мистецтва періоду класицизму, а сьогодні — історико‑культурним заповідником і музеєм, що приваблює туристів, поціновувачів мистецтва, історії та палацового життя давнини.
Історія заснування маєтку
Маєток у Самчиках вперше був заснований у 1725 році польським шляхтичем Яном Хоєцьким, який збудував тут перший палац.
Ключовим етапом розвитку садиби стала покупка її гайсинським старостою, полковником Петром Чечелем (1754–1843) наприкінці XVIII століття. Саме за його керівництва маєток перетворився на розкішний палацово‑парковий ансамбль з новим великим палацом, господарськими будівлями, каплицею, входом у вигляді воріт, теплицями та іншими спорудами, а парк був реконструйований у англійському ландшафтному стилі.
Петро Чечель також подарував маєток у 1822 році своєму сину Яну Чечелю, а після смерті Петра маєток успадкували дружина Лудвика та син Якуб Чечель, який продовжував розвивати культурне життя садиби.
Архітектурний ансамбль
«Маєток Самчики» — це класичний палацово‑парковий комплекс, що зберіг до сьогодні архітектуру і планування XVIII–XIX століть:
- Чечелів палац (Новий палац) — головна будівля ансамблю в стилі ампір, з чіткою симетричною композицією, білими кам’яними колонами та великими парадними залами.
- Старий палац (1725 року) — перша панська будівля, збудована Яном Хоєцьким, збережена й донині.
- Парк площею близько 18,8 га — англійський ландшафтний парк із декоративними алеями, рідкісними деревами й кущами, серед яких є види, занесені до Червоної книги України.
- «Китайський будиночок» — павільйон, що імітує китайський пагоду, який колись слугував охолоджувальним приміщенням.
- Ворота, фонтани, скульптури та інші архітектурні елементи — у тому числі скульптури левів, що символічно зустрічали і проводжали гостей садиби.
Автори та стиль
Палац у Самчиках вважається одним із кращих прикладів класичного стилю в архітектурі України.
- Архітектор — польський зодчий Якуб Кубіцький, відомий також роботою над варшавським Бельведером.
- Парковий дизайн — створений ірландцем Діонісієм МакКлером.
- Інтер’єри та декоративні елементи — розроблені італійським скульптором Жаном‑Батістом Цагляно.
Палацові зали зберегли художні оздоблення: Круглий (Блакитний) зал, Великий (Червоний) зал, Римський зал та інші, а також унікальні фрески в Японській кімнаті в орієнталістичному стилі.
Соціокультурне життя і розвиток
Садиба завжди була осередком культури та освіти в регіоні. У 1854 році Якуб Чечель заснував музичну школу для селянської молоді, де навчали грі на духових та струнних інструментах, і при маєтку діяв симфонічний оркестр під керівництвом відомого музиканта Родеріка Августа Брауна.
Палац і парк стали місцем балів, концертів і культурних зібрань, які приваблювали шляхту та інтелігенцію Правобережної України.
Зміни власників і історичні події
Після участі Якуба Чечеля у польському повстанні 1863 року, маєток був конфіскований російською владою і проданий з аукціону.
Новими власниками стали:
- Купріян Ляшков — житомирський купець I гільдії;
- Іван Угрімов — московський дворянин, який відкрив у маєтку школу та бібліотеку;
- Михайло Шестаков — підприємець, редактор і видавець, власник маєтку до 1918 року.
Маєток у XX столітті
Після 1918 року маєток використовувався по‑різному: як житло, бібліотека, клуб, піонертабір, а також як об’єкт сільськогосподарського дослідження. У 1956 році тут було створено Хмельницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію, яка розмістила свої лабораторії у будівлях садиби.
У 1960 році парк оголошено пам’яткою садово‑паркового мистецтва, а в 1979 році сам ансамбль — пам’яткою історико‑культурної спадщини України.
Сучасний статус
З 15 серпня 1997 року ансамбль «Самчики» має статус державного історико‑культурного заповідника, де працює музейна експозиція, що знайомить відвідувачів з історією маєтку, його архітектурою та побутом доби класицизму.