Острог — одне з найдавніших міст України, розташоване в Рівненській області на історичній Волині. Місто відоме як давній центр князівського роду Острозьких, осередок української освіти, книгодрукування та культури XVI–XVII століть. Саме тут діяли Острозька академія та Острозька друкарня, у якій 1581 року було видано знамениту Острозьку Біблію — перше повне друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою. За значення в історії української культури Острог отримав назву «Волинські Афіни».

Загальні відомості

Острог — місто в Україні, адміністративний центр Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області.

Основні відомості:

  • область — Рівненська;
  • район — Рівненський;
  • громада — Острозька міська територіальна громада;
  • розташування — південна частина Рівненської області, історична Волинь;
  • річка — Вілія (притока Горині);
  • населення — близько 14–15 тисяч осіб;
  • статус міста — історичне місто України, колишнє місто обласного значення.

Острог є важливим культурним, освітнім і туристичним центром Рівненщини. У місті діє Національний університет «Острозька академія», який продовжує традиції першого українського вищого навчального закладу XVI століття.

Географічне положення

Острог розташований на півдні Рівненської області, у межах Волинської височини.

Місто лежить у долині річки Вілії, неподалік від її впадіння в Горинь. Географічне положення сприяло розвитку поселення як торговельного й оборонного центру між Волинню, Поділлям та землями Східної Європи.

Відстань від Острога становить:

  • до Рівного — близько 50 км;
  • до Києва — близько 300 км;
  • до Луцька — близько 140 км.

Походження назви

Походження назви «Острог» пов’язують із давнім словом «острог», яке означало укріплене поселення, фортецю або обгороджене місце.

У давньоруські часи термін «острог» використовували для позначення оборонних споруд із дерев’яними укріпленнями.

Назва міста могла походити від характеру первісного укріплення, яке існувало на цій території.

Давня історія

Територія сучасного Острога була заселена з давніх часів. Археологічні знахідки свідчать про існування поселень ще в добу міді та бронзи. На території міста виявлено сліди давньоруського городища.

У ранньому середньовіччі ця місцевість входила до земель Волині, де формувалися важливі поселення Київської Русі.

Перша письмова згадка

Перша письмова згадка про Острог датується 1100 роком. Місто згадується в Іпатіївському літописі у зв’язку з подіями на Волині.

У XII столітті Острог входив до Погоринського уділу, а згодом до Волинського князівства та Галицько-Волинської держави.

Період Галицько-Волинського князівства

У складі Галицько-Волинського князівства Острог був важливим укріпленим поселенням.

Через вигідне розташування місто виконувало оборонну функцію та контролювало торговельні шляхи Волині.

У XIII столітті край зазнав руйнувань під час монгольської навали, однак поселення зберегло своє значення.

Князі Острозькі

Найважливіший період в історії міста пов’язаний із князівським родом Острозьких.

Із середини XIV до XVII століття Острог був резиденцією одного з найвпливовіших українських князівських родів.

Представники роду Острозьких були:

  • військовими діячами;
  • державними політиками;
  • меценатами;
  • захисниками православної культури;
  • засновниками освітніх закладів.

Серед найвідоміших представників:

  • князь Костянтин Іванович Острозький — великий гетьман литовський, переможець у битві під Оршею 1514 року;
  • князь Василь-Костянтин Острозький — один із найбагатших і найвпливовіших діячів XVI століття.

Острог у XVI столітті

XVI століття стало періодом найбільшого культурного розквіту міста.

За князя Василя-Костянтина Острозького Острог перетворився на провідний центр освіти та науки України.

У місті діяли:

  • Острозька академія;
  • Острозька друкарня;
  • бібліотека;
  • науковий гурток учених і богословів.

Сучасники називали місто «Волинськими Афінами».

Острозька академія

Острозька академія була заснована близько 1576 року князем Василем-Костянтином Острозьким.

Вона стала першим відомим вищим навчальним закладом східнослов’янського світу.

В академії викладали:

  • богослов’я;
  • філософію;
  • мови;
  • риторику;
  • математику;
  • астрономію.

Серед діячів академії були:

  • Герасим Смотрицький;
  • Іван Федоров;
  • Дем’ян Наливайко;
  • інші українські та європейські вчені.

Сьогодні традиції академії продовжує Національний університет «Острозька академія».

Острозька друкарня та Острозька Біблія

Острозька друкарня була одним із найважливіших центрів раннього українського книгодрукування.

У 1570-х роках князь Острозький запросив до міста першодрукаря Івана Федорова.

Найвідомішим виданням стала Острозька Біблія 1581 року — визначна пам’ятка української та слов’янської культури.

Вона стала одним із найважливіших богословських і літературних видань свого часу.

Магдебурзьке право

У 1585 році Острог отримав Магдебурзьке право, яке надавало місту право на самоврядування.

Це сприяло розвитку:

  • ремесел;
  • торгівлі;
  • міського управління;
  • ярмарків.

У цей період місто було одним із найбільших центрів Волині.

Острог у складі Речі Посполитої

Після Люблінської унії 1569 року Острог увійшов до складу Речі Посполитої.

У XVII столітті місто залишалося важливим культурним центром, однак поступово втрачало провідне значення після занепаду князівського роду Острозьких.

Козацька доба

Острог був пов’язаний із козацьким рухом та визвольними змаганнями XVII століття.

Жителі міста брали участь у подіях Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

У 1648 році гетьман Богдан Хмельницький видав один зі своїх універсалів в Острозі.

Період Російської імперії

Після другого поділу Речі Посполитої 1793 року Острог увійшов до складу Російської імперії.

Місто стало повітовим центром Волинської губернії.

У 1796 році тут відкрили Волинську духовну семінарію, яка діяла протягом XIX століття.

Острог у XIX столітті

У XIX столітті місто зберігало значення адміністративного та культурного центру.

Острог відвідували відомі українські діячі:

  • Тарас Шевченко;
  • Пантелеймон Куліш;
  • Микола Костомаров;
  • Іван Нечуй-Левицький;
  • Михайло Коцюбинський.

У 1846 році Острог відвідав Тарас Шевченко під час археографічної подорожі Волинню.

Острог у XX столітті

Після Першої світової війни Острог входив до складу Польщі.

У 1939 році місто було включене до складу Української РСР.

Під час Другої світової війни Острог перебував під німецькою окупацією. У цей період місто зазнало великих втрат, зокрема була знищена значна частина єврейської громади.

У післявоєнний період місто розвивалося як районний центр Рівненської області.

Острог у незалежній Україні

Після 1991 року Острог став важливим центром відродження української історичної та культурної спадщини.

У 1994 році було відновлено Острозьку академію, а у 2000 році заклад отримав статус Національного університету.

Місто активно розвиває:

  • освіту;
  • туризм;
  • музейну справу;
  • охорону пам’яток.

Острозький замок

Острозький замок — головна історична пам’ятка міста.

Замковий комплекс включає:

  • Вежу Муровану;
  • Богоявленську церкву;
  • оборонні споруди;
  • музейні експозиції.

Вежа Мурована XIV століття є унікальною пам’яткою оборонної архітектури та однією з найдавніших споруд Острога.

Державний історико-культурний заповідник

У 1981 році в Острозі створено Державний історико-культурний заповідник.

До його складу входять:

  • замковий комплекс;
  • Музей книги та друкарства;
  • краєзнавчий музей;
  • інші історико-архітектурні пам’ятки.

Музей книги та друкарства

Музей книги та друкарства Острога присвячений історії українського книговидання.

У його фондах представлені:

  • стародруки;
  • рукописні книги;
  • друкарське обладнання;
  • документи;
  • пам’ятки української культури.

Музей відкрито 1985 року у відреставрованій Луцькій вежі XVI століття.

Архітектурні пам’ятки

Серед найвідоміших пам’яток Острога:

  • Острозький замок;
  • Вежа Мурована;
  • Луцька надбрамна вежа;
  • Богоявленська церква;
  • костел Успіння Діви Марії;
  • синагога;
  • залишки міської забудови XVI–XIX століть.

Освіта

Головним освітнім центром міста є Національний університет «Острозька академія».

Також у місті працюють:

  • школи;
  • коледжі;
  • культурно-освітні установи.

Культура

Острог є одним із важливих культурних центрів Рівненщини.

У місті проводяться:

  • наукові конференції;
  • історичні фестивалі;
  • книжкові заходи;
  • культурні події.

Велике значення має діяльність музеїв та історико-культурного заповідника.

Туризм

Острог є одним із найважливіших туристичних центрів Рівненської області.

Основні туристичні об’єкти:

  • Острозький замок;
  • Острозька академія;
  • Музей книги та друкарства;
  • старовинні храми;
  • історичний центр міста.

Місто входить до популярних туристичних маршрутів Волині та Рівненщини.

Видатні особи, пов’язані з Острогом

З Острогом пов’язані:

  • князь Василь-Костянтин Острозький;
  • князь Костянтин Іванович Острозький;
  • Іван Федоров;
  • Герасим Смотрицький;
  • Тарас Шевченко;
  • Михайло Грушевський.

Цікаві факти

  • Острог — одне з найстаріших міст Рівненщини.
  • У місті була створена перша відома українська академія.
  • Острозька Біблія 1581 року є однією з найвидатніших пам’яток слов’янського книгодрукування.
  • У XVI столітті місто було одним із найбільших культурних центрів України.
  • Острог називали «Волинськими Афінами».

Значення Острога для України

Острог посідає особливе місце в історії України як один із головних центрів освіти, культури та книгодрукування XVI століття.

Місто зберігає унікальну історичну спадщину князів Острозьких, традиції української освіти та пам’ятки, які мають загальнонаціональне значення. Острог залишається символом української книжності, науки та культурного відродження.

Дещо інше: