Старий Уманський район був важливою адміністративно-територіальною одиницею Черкаської області, яка існувала з 1923 до 2020 року, коли в результаті адміністративно-територіальної реформи був укрупнений.
Цей район був розташований у центральній частині України на Придніпровській височині, що забезпечувало різноманітні природні умови та унікальне ландшафтне середовище.
Уманщина має давню історію. Зокрема, понад 25 століть тому вона була центром сколотських племен. За часів Київської Русі цей регіон входив до складу Куманії, пізніше став частиною Кримського ханства. Протягом різних етапів історії Умань та її околиці переживали численні культурні та економічні зміни, що знайшли відображення у розвитку промисловості, освіти, а також в культурних досягненнях місцевих мешканців.
У ХХ столітті на території Уманського району активно розвивались сільське господарство та промисловість. Зокрема, в Умані працювали різноманітні заводи, як то маслозавод, цегельний завод, фабрики, що виробляли взуття, одяг, та інші товари. Освітня сфера також зазнала значного розвитку, із створенням шкіл, технікумів і вищих навчальних закладів.
Під час Другої світової війни Умань і її околиці стали місцем важких боїв, зокрема, відомий «Уманський котел» став символом трагедії. Після війни місто відновлювалося, з’являлися нові підприємства та інфраструктура, а також здійснювалась культурна і освітня реформа.
З початку 1990-х років, після здобуття Україною незалежності, Уманський район переживав період політичних та економічних змін. І хоча Умань як місто та район пережили численні трансформації, культурна спадщина та історична цінність цього регіону залишаються важливими для розуміння історії Черкащини та України в цілому.