Старі фотографії Клевані не прагнуть краси. Вони прагнуть пам’яті. Кожен кадр — це маленька розповідь про місто, яке вміло жити повільно: уважно до людей, до природи, до себе. І якщо довго дивитися на ці знімки, здається, що можна почути шепіт вулиць, дзвони церкви і тихий шум річки — і зрозуміти, що саме в цьому спокої місто тримає свою душу.