Іванівський район (білор. Іванаўскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у Південній частині Брестської області Республіки Білорусь, що має власний адміністративний центр і розвинуту соціально-економічну та культурну інфраструктуру.
Географія
Район розташований у південно-східній частині Брестської області. Його площа становить близько 1 551,41 км², що становить приблизно 6 % території області.
Протяжність району зі сходу на захід становить близько 26 км, а з півночі на південь — близько 60 км. Іванівський район межує з Березівським, Івацевицьким, Дрогичинським і Пінським районами Брестської області, а на півдні — з Камінь-Каширським районом Волинської області України (це частина державного кордону Білорусі).
Через район проходять річки Ясельда, Неслуха, Саморанка, Пина та інші водотоки, а також частина Дніпровсько-Бузького каналу; на його території розташовано близько 11 озер, серед яких — Окунинське, Завишанське, Беле та Мотольське.
Лісові масиви становлять близько 29 % території району, де домінують хвойні та березові ліси, що разом із водоймами створює типовий пейзаж білоруського Полісся.
Історія
Іванівський район був утворений 15 січня 1940 року у складі Білоруської РСР. До цього територія була частиною Великого князівства Литовського і Речі Посполитої до кінця XVIII століття; у XX столітті район тимчасово входив до складу Польщі (1921–1939) і з осені 1939 року — до складу Білоруської РСР.
Під час Другої світової війни район був окупований німецькими військами, а після війни відновив своє адміністративне існування і з 8 січня 1954 року перебуває в межах сучасної Брестської області. Район неодноразово змінював свої адміністративні межі, але з 1965 року діє в нинішніх кордонах.
Адміністративний поділ
Адміністративним центром району є місто Іваново (білор. Іванава), розташоване на річці Самарівка. Іваново вперше згадується з XIV століття, і нині воно є головним населеним пунктом району з сучасною інфраструктурою та населенням понад 16 тис. осіб.
Район поділяється на 10 сільських рад (сельсоветів), у складі яких розташовано близько 102 населених пунктів — сіл, селищ та невеликих поселень.
Населення
За даними на 1 січня 2025 року, населення Іванівського району становить приблизно 34 462 особи. У районі присутня різноманітність мов та культур: більшість населення складають білоруси, проте значні частки також займають росіяни й українці, що відображає етнічний склад регіону.
Економіка
Економіка району поєднує сільське господарство, промислове виробництво та переробну промисловість. Значну роль відіграють:
- виробництво солоду (Іванівський солодовий завод, один із ключових підприємств району),
- сільськогосподарське машинобудування, ремонт техніки,
- харчова промисловість, молочне і м’ясне виробництво,
- вирощування зернових, картоплі та інших культур у сільському господарстві.
У 2020 році валова продукція сільського господарства включала мільйони тонн зернових, м’ясної та молочної продукції, що свідчить про вагому роль агросектора в районі.
Транспорт
Через Іванівський район проходить залізнична магістраль Брест — Гомель, що з’єднує район із важливими транзитними коридорами Білорусі. Автомобільні дороги забезпечують зв’язок з Брестом, Пінськом, Дрогичином та іншими великими центрами.
Культура та освіта
У районі працюють культурні заклади, музеї, школи, бібліотеки та спортивні установи, що сприяють розвитку освіти та культури місцевого населення. Серед культурних просторів — районний музейний комплекс імені Наполеона Орди у селі Вороцевичі та Мотольський музей народної творчості, що зберігають традиції і спадщину регіону.
Природа та екологія
На території району розташовані природні заказники, серед яких заказник «Мотольський», де охороняються місцеві ландшафти, флора та фауна. Ліси займають значну частину території, а численні озера та річки створюють типовий природний ландшафт білоруського Полісся.