Замкова гора (Любеч) — історичне підвищення у центрі селища міського типу Любеч (нині — Ріпкинська селищна громада, Чернігівська область, Україна), археологічна та історико-культурна пам’ятка місцевого значення.
Перші археологічні свідчення заселення Замкової гори датуються раннім залізним віком. На вершині гори в XI столітті було зведене укріплення-городище, відоме як Любецький замок. Ініціатором його спорудження був Володимир Мономах — на той час князь Чернігівський. Замок відігравав важливу роль як одна з резиденцій чернігівських князів.
У 882 році, згідно з «Повістю минулих літ», Любеч був захоплений князем Олегом під час його походу з Новгорода до Києва. Саме з цієї дати походить перша літописна згадка про населений пункт.
У 1097 році на Замковій горі відбувся Любецький з’їзд князів Київської Русі. Його метою було досягнення згоди між удільними князями та припинення міжусобних воєн, а також спільна боротьба з половцями. З’їзд мав значний вплив на подальший політичний розвиток руських земель.
На території гори встановлено два пам’ятні знаки:
- Пам’ятний знак на честь 1100-річчя Любеча (встановлений у 1982 році);
- Пам’ятний знак на честь Любецького з’їзду князів 1097 року.
Замкова гора є відкритою для відвідування і входить до туристичного маршруту історико-культурної спадщини Чернігівщини.