Якутія (Саха) – розташована у північно-східній частині Сибіру. Якутія займає площу приблизно 3,1 мільйона квадратних кілометрів. Більшість території покрита тайгою, тундрою і гористими районами. В Якутії панує суворий клімат, з холодною тривалою зимою, коли температура може опускатися нижче -50°C, і коротким, але теплим літом.
Дві третини території Якутії займають гори. Найвища точка — гора Хонохотаас (3147 м, за іншими даними — 3003 м; розташована на хребті Черського), гора Мус-Хая (2959 м, за іншими даними — 3011 м). У Якутії також знаходиться Верхоянський хребет. На заході Якутії розташоване одне з найбільших рівнинних підняттів — Середньосибірське плато. Великі низини: Центральна Якутська низина, Колимська низина, східна частина Тихоокеанської низини.
Природа Якутії
Територія Якутії розташована на межі чотирьох географічних зон: тайгові ліси, тундра, лісова тундра та арктичні пустелі; землі Якутії здебільшого знаходяться в зоні вічної мерзлоти.У тайзі переважає даурський кедр. Також ростуть сосна, кедр, ялина, береза, осика, а в південних районах — сибірський кедр, в гірських районах — ароматика та чозенія. Якутія розташована в тайгово-тундровій зоогеографічній зоні. Тут мешкають морж, нерпа, тюлень, білий ведмідь (на островах); лемінг, північний олень, зайці, білосніжна козуля, козулі, бурий ведмідь, вовк, червоний лис, білий лис, кінь, орел, сибірський горобець та інші.
Населення Якутії
Основне населення складають якутяни (саха), які є тюркським народом, а також інші національності. У етногенезі сучасних якутів брали участь, насамперед, представники тюркських кочових народів, які прибули на території біля Лени з районів над Ангарою та забайкальських територій.
Якутська мова належить до тюркської групи, в ній присутні численні запозичення з монгольської та тунгуської мов через історичні контакти.
Міста Якутії
| Назва | Кількість мешканців |
|---|---|
| Якутськ | 235 560 |
| Нерюнгрі | 65 750 |
| Мирний | 39 359 |
| Лєнськ | 24 581 |
| Алдан | 24 266 |
| Айхал | 16 129 |
| Удачний | 15 520 |
| Чульман | 10 780 |
| Покровськ | 10 153 |
| Нюрба | 10 109 |
| Вілюйськ | 9 963 |
| Ольокминськ | 9 452 |
| Томмот | 9 034 |
| Усть-Нера | 8 993 |
| Жатай | 8 809 |
| Мохсоголлох | 7 050 |
| Хандига | 6 950 |
| Нижній Куранах | 6 861 |
| Тіксі | 5 681 |
| Чернишевський | 5 230 |
| Беркакит | 4 925 |
| Срібний Бір | 4 836 |
| Пеледуй | 4 658 |
| Сангар | 4 477 |
| Батагай | 4 090 |
Ууси Якутії
| Назва | Назва |
|---|---|
| Улус Абицький | Улус Оленьокський |
| Район Алданський | Улус Олёкминський |
| Улус Аллаїховський | Улус Середньоколимський |
| Улус Амгинський | Улус Сунтарський |
| Улус Анабарський | Улус Таттинський |
| Улус Булунський | Улус Томпонський |
| Улус Хангаласький | Улус Усть-Алданський |
| Улус Чурапчинський | Улус Усть-Янський |
| Улус Евено-Битантайський | Улус Усть-Майський |
| Улус Гірський | Улус Верхньоколимський |
| Улус Кобяйський | Улус Верхневилюйський |
| Улус Ленський | Улус Верхоянський |
| Улус Мегино-Кангаласький | Улус Вілюйський |
| Улус Мирнинський | Улус Жиганський |
| Улус Момський | Улус Нижньоколимський |
| Улус Намський | Улус Оймяконський |
| Улус Нюрбинський |
Якутія багата на природні ресурси, зокрема алмази, золото, нафту, природний газ та вугілля. Видобуток алмазів є основним економічним двигуном регіону, і Якутія забезпечує значну частину світового виробництва алмазів. Окрім того, тут активно розвиваються промисловість і лісове господарство.
Гідрографія Якутії
В Якутії налічується 700 тисяч рікі, озер – понад 800 тисяч. Найбільші ріки: Лена (довжина — 4400 км), Вілюй (2650 км), Оленьок (2292 км), Алдан (2273 км), Колима (2129 км), Індигірка (1726 км), Олёкма (1436 км), Анабар (939 км) та Яна (872 км). Найбільші озера: Бустак, Лабинкыр.
Річки Якутії
| Річка | Витрата води (м³/с) | Довжина (км) | Площа басейну (км²) |
|---|---|---|---|
| Лена | 16 350 | 4400 | 2 490 000 |
| Алдан | 5 060 | 2273 | 729 000 |
| Колима | 3 800 | 2129 | 643 000 |
| Вітім | 2 000 | 1978 | 225 000 |
| Олекма | 1 950 | 1436 | 210 000 |
| Індигірка | 1 570 | 1726 | 360 000 |
| Вілюй | 1 468 | 2650 | 454 000 |
| Оленьок | 1 210 | 2292 | 219 000 |
| Яна | 925 | 872 | 238 000 |
| Анабар | 498 | 939 | 100 000 |
Культура якутян поєднує елементи тюркської спадщини та місцевих традицій. Важливим аспектом якутської культури є Айии, традиційна якутська релігія, яка заснована на шануванні духів природи. Також значне місце займають традиційні ремесла, музика, епос Олонхо та національні свята, такі як Исиах, який святкується на початку літа і символізує пробудження природи.