Білогі́рський райо́н (до грудня 1944 року — Карасубазарський район, крим. Qarasuvbazar rayonı) — колишній район Автономної Республіки Крим, зараз є частиною нового Білогірського району.

Географія

  • Розташування: Білогірський район знаходився в центральній частині Криму в межах Кримської передгірно-лісостепової фізико-географічної області та Головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір.
  • Перевищення висот: У межах району відносне перевищення висот становить близько 1000 м.
  • Клімат: Район належить до передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.
  • Межі: На півночі район межує з Красногвардійським і Нижньогірським районами, на північному сході — з Совєтським, на сході — з Кіровським районом, на півдні — з Судацькою та Алуштинською міськими радами, а на заході — з Сімферопольським районом.

Адміністративний центр

  • Центр району: Місто Білогірськ.
  • У складі району також були селище міського типу Зуя, 76 сіл та 2 селища.

Адміністративний поділ

Білогірський район поділявся на:

  • 1 міську раду: Білогірська міськрада.
  • 1 селищну раду: Зуйська селищна рада.
  • 17 сільських рад, зокрема:
    • Ароматнівська
    • Багатівська
    • Василівська
    • Вишенська
    • Зеленогірська
    • Земляничненська
    • Зибинська
    • Кримськорозівська
    • Криничненська
    • Курська
    • Мельницька
    • Мічурінська
    • Муромська
    • Новожилівська
    • Русаківська
    • Цвіточненська
    • Чорнопільська

Історія

  • Перша назва: До грудня 1944 року район називався Карасубазарський (від карасубазар — стародавня назва міста Білогірськ).
  • Після депортації кримських татар в 1944 році, район було перейменовано на Білогірський.

Природа та агроклімат

Білогірський район має складну природну структуру, включаючи гірські території, передгір’я і рівнини. Це місце з теплим кліматом, яке підходить для сільськогосподарських робіт, зокрема вирощування зернових та овочевих культур, а також виноградарства.