Сент‑Джордж (англ. St. George) — місто на південному заході штату Юта, Сполучені Штати Америки, адміністративний центр округу Вашингтон. Розташоване в пустельній зоні на північній околиці пустелі Мохаве, неподалік кордону з штатом Арізона, місто є одним з найшвидше зростаючих у США та важливим центром туризму, освіти й культури в регіоні «Greater Zion».
Географія
Сент‑Джордж розташований у південній частині Юти, у вузькій долині біля конвергії пустелі Мохаве, Великого Бейзину та плато Колорадо. Основні транспортні артерії включають міжштатну автостраду I‑15, що забезпечує сполучення з Лас‑Вегасом (~190 миль/305 км на південний захід) та Солт‑Лейк‑Сіті (~300 миль/480 км на північний схід). Місто лежить на відносно низькій висоті для Юти (~2530 футів / ~772 м), а клімат — сухий, жаркий влітку та м’який взимку, що сприяє всесезонному відпочинку на відкритому повітрі.
Історія
Територія була спочатку населена корінними народами, зокрема племенем Паутіт, а перші європейські мандрівники з’явилися у XVIII столітті. Місто засноване 1861 року як «Хлопкова місія» — сільськогосподарський пост для вирощування бавовни за наказом лідера Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів Бріґама Янга, щоб зробити громаду економічно незалежною під час Громадянської війни. Згодом поселення отримало назву на честь апостола цієї церкви Джорджа А. Сміта. У 1862 році Сент‑Джордж офіційно інкорпоровано як місто, а у 1863 році стало центром округу Вашингтон.
Однією з визначних історичних споруд є Храм Сент‑Джордж Юта (St. George Utah Temple) — третій храм Церкви Святих останніх днів і найстаріший діючий у світі, завершений у 1877 році.
Демографія
За переписом 2020 року населення становило 95 342 осіб, що робить Сент‑Джордж п’ятим за чисельністю містом штату Юта, а за оцінками на 2024 рік воно перевищує 106 000 жителів із подальшим зростанням до понад 111 000 осіб у 2026 році. Місто та його агломерація стрімко зростали протягом останніх десятиліть завдяки привабливому клімату, економічним можливостям та можливостям для життя на відкритому повітрі.
Адміністрація
Сент‑Джордж має міську систему управління «мер–міська рада», де мер і рада обираються населенням. Місто є адміністративним центром округу Вашингтон та здійснює місцеві функції самоврядування, включно з плануванням розвитку, інфраструктурою, громадськими службами тощо.
Економіка
Економіка Сент‑Джордж базується на туризмі, обслуговуванні (гостинність, роздрібна торгівля), охороні здоров’я та освіті. Місто також стало привабливим для нових підприємств, малого бізнесу та дистанційних працівників завдяки конкурентним витратам на життя та якісному середовищу. Сектор охорони здоров’я постійно розширюється, створюючи робочі місця, а рекреаційний туризм забезпечує стабільний дохід відвідувачів.
Освіта
У місті знаходиться Utah Tech University (раніше Dixie State University) — державний університет з активним студентським життям і спортивними програмами NCAA Division I. Освітні заклади, професійні школи і коледжі сприяють розвитку локального ринку праці й підготовці кадрів.
Культура і туризм
Сент‑Джордж є важливим хабом для культури та активного відпочинку. Тут розташовані музеї, мистецькі центри, театральний комплекс Tuacahn Center for the Arts та інші культурні майданчики. Туристів приваблюють численні природні парки, такі як Zion National Park, Snow Canyon State Park і природні заповідники регіону Greater Zion, а також ботанічний сад Red Hills Desert Garden та Western Sky Aviation Warbird Museum.
Транспорт
Місто обслуговується St. George Regional Airport та мережею автомагістралей, зокрема I‑15, що забезпечує зручні сполучення з іншими великими містами регіону, включно з Лас‑Вегасом і Солт‑Лейк‑Сіті.
Природа і довкілля
Сент‑Джордж оточений пустельними ландшафтами з червоними скелями, каньйонами та піщаними пагорбами. Регулярні заходи для любителів природи включають піші прогулянки, велосипедні маршрути, гольф‑курси та водні види спорту в навколишніх парках.
Відомі події
До важливих місцевих історичних подій належить значний розлив водосховища Quail Creek у 1988 році, що спричинило масштабні руйнування у районі, після чого було змінено політику щодо безпеки споруд.