Білогорівка – село поблизу Лисичанська Луганської області. На початку травня воно отримало стратегічне значення. Саме тут російські війська намагалися форсувати річку Сіверський Донець – що могло би дати їм змогу взяти під контроль трасу Лисичанськ-Бахмут.
Білогорівка — селище (раніше селище міського типу) у Сіверськодонецькому районі Луганської області України, входить до складу Лисичанської міської громади. Розташоване на березі річки Сіверський Донець у північно-західній частині області. Населений пункт відомий покладами крейди та промисловими кар’єрами, а також став одним із ключових місць бойових дій під час війни 2022–2025 років.
Географічне положення
Білогорівка розташована у північно-західній частині Луганської області, на південному березі річки Сіверський Донець, у межах Донецького кряжа. Населений пункт лежить приблизно:
- за близько 25 км на захід від Сіверськодонецька,
- приблизно 90 км на північний захід від Луганська,
- за кілька кілометрів на захід від Лисичанська.
Територія навколо селища має складний рельєф, розчленований балками та ярами. У місцевості поширені кар’єри та відвали, пов’язані з видобутком крейди. Через населений пункт протікає струмок Біленький, який впадає у Сіверський Донець.
Площа селища становить приблизно 3,26–3,4 км², висота над рівнем моря — близько 86 м.
Назва
Назва «Білогорівка» походить від слів «білий» і «гора», що пов’язано з крейдяними пагорбами та покладами крейди у цій місцевості.
У XVIII столітті поселення мало назву Білгородка, оскільки його заснували переселенці з Білгородського повіту Курської губернії. Згодом назву трансформували у сучасну — Білогорівка.
Історія
Заснування та ранній період
Поселення було засноване приблизно у 1720 році переселенцями з території імперії. Воно виникло як невелике сільське поселення на прикордонних степових землях.
Протягом XVIII–XIX століть населений пункт залишався аграрним, але поступово почав розвиватися завдяки покладам природної крейди.
Розвиток у XX столітті
У XX столітті Білогорівка стала важливим центром видобутку та переробки крейди. У районі селища діяли кілька кар’єрів і шахт, що забезпечували сировину для підприємств Донбасу.
У 1958 році населений пункт отримав статус селища міського типу.
У радянський період у Білогорівці функціонували:
- середня школа
- професійне училище
- бібліотека
- лікарня
Тут також діяла інфраструктура, пов’язана з видобутком крейди. До початку XXI століття існувала канатна дорога, що транспортувала крейду до Лисичанського содового заводу.
Населення
Чисельність населення Білогорівки поступово зменшувалася упродовж останніх десятиліть.
Основні демографічні показники:
- 1968 рік — близько 1815 жителів
- 1989 рік — 1347 жителів
- 2001 рік — 1186 жителів
- 2014 рік — приблизно 925 жителів
- 2022 рік — 808 жителів
Після початку війни населення майже повністю залишило населений пункт; у 2024–2025 роках постійних мешканців фактично не залишилося.
Економіка
Економічний розвиток Білогорівки традиційно був пов’язаний із видобутком крейди.
У районі селища розташовані одні з найбільших крейдяних родовищ у північному Донбасі. Тут діяли кілька кар’єрів і шахт, що постачали сировину для хімічної та будівельної промисловості.
Крейда використовувалася для:
- виробництва соди
- будівельних матеріалів
- хімічної промисловості
Промислові підприємства, пов’язані з видобутком крейди, були основним роботодавцем у селищі.
Інфраструктура
У радянський період і на початку незалежності України в Білогорівці функціонували:
- загальноосвітня школа
- професійно-технічне училище
- лікарня приблизно на 25 ліжок
- бібліотека
Селище мало автобусне сполучення з Лисичанськом та іншими населеними пунктами регіону.
Білогорівка під час війни
Бойові дії 2022 року
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Білогорівка стала важливим пунктом оборони на Луганщині.
7 травня 2022 року авіація завдала удару по будівлі місцевої школи, де ховалися мешканці. У підвалі перебували близько 90 людей; загинули щонайменше двоє, але за оцінками влади кількість жертв могла бути значно більшою.
У травні 2022 року поблизу селища відбулася одна з найвідоміших битв початкового етапу війни — спроба форсувати Сіверський Донець. Українські сили знищили понтонні переправи та значну кількість техніки.
Подальші бої
Після падіння Лисичанська у липні 2022 року бої за Білогорівку тривали ще тривалий час. Селище неодноразово ставало об’єктом наступів і контратак.
Упродовж війни населений пункт розглядався як важливий стратегічний рубіж, оскільки контролює підступи до Сіверська та інших міст Донеччини.
Сучасний стан
Через інтенсивні бойові дії більшість будівель у Білогорівці зазнала значних руйнувань. Більшість населення була евакуйована, а інфраструктура майже повністю знищена.
Селище стало одним із символів оборони Луганської області під час війни.