Аварія на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року призвела до масштабного викиду продуктів поділу, активації та палива в атмосферу. Наведена нижче оцінка є узагальненою і довідковою; реальні значення змінювалися в часі та просторі.
Загальна характеристика викиду
- Тип реактора: РБМК-1000 (графітовий, водоохолоджуваний)
- Механізм викиду: вибух і пожежа графіту → підйом аерозолів і газів
- Тривалість активної фази викиду: ≈ 10 діб
- Частка активності активної зони, що потрапила в довкілля:
~3–5 % (за сумарною активністю)
Основні групи радіонуклідів
Благородні гази (леткі, короткоживучі)
| Радіонуклід | Період напіврозпаду |
|---|---|
| Xe-133 | 5,2 доби |
| Xe-135 | 9,1 год |
| Kr-85 | 10,8 року |
Особливості:
- Викинуті майже повністю
- Основний внесок у зовнішнє опромінення в перші дні
- Не накопичуються в організмі
Леткі та середньолеткі продукти поділу
| Радіонуклід | T_1/2 | Біологічне значення |
|---|---|---|
| I-131 | 8 діб | Накопичується у щитоподібній залозі |
| I-133 | 21 год | Короткочасний вплив |
| Te-132 | 3,2 доби | Джерело I-132 |
| Cs-134 | 2,06 року | Довготривале забруднення |
| Cs-137 | 30,1 року | Головний довгостроковий дозоутворювач |
Оцінка викиду Cs-137:
≈ 85 ПБк (≈ 2,3 МКі)
Малолеткі та паливні елементи
| Радіонуклід | T_1/2 | Коментар |
|---|---|---|
| Sr-90 | 28,8 року | Хімічний аналог кальцію |
| Zr-95 | 64 діб | Аерозольна фракція |
| Ru-103 | 39 діб | Металеві аерозолі |
| Ru-106 | 1,02 року | Довготривале забруднення |
| Pu-238 | 87,7 року | Альфа-випромінювач |
| Pu-239 | 24 100 років | Локальне забруднення |
| Am-241 | 432 роки | Продукт розпаду Pu-241 |
Особливості:
- Викид обмежений, переважно в зоні близькій до реактора
- Висока радіотоксичність, але мала мобільність
Орієнтовний вклад у сумарну активність
Благородні гази ≈ 50–60 %
Iзотопи йоду ≈ 20–25 %
Цезій (134+137) ≈ 10–15 %
Інші продукти поділу ≈ 5–10 %
Актиноїди < 1 %
Часова еволюція радіаційної небезпеки
Перші дні–тижні
- Домінують:
Xe-133, I-131, I-133, Te-132 - Основна небезпека — інгаляційне та тиреоїдне опромінення
Місяці–роки
- Домінують:
Cs-134, Cs-137, Sr-90
Десятиліття
- Домінують:
Cs-137, Sr-90, Am-241
Просторовий розподіл
- Близька зона (≤30 км): паливні частинки, Pu, Sr
- Європа: переважно I-131 (на початку), Cs-137 (надалі)
- Глобально: Xe-133, Cs-137 у слідових кількостях
Узагальнююча таблиця ключових радіонуклідів
Короткоживучі: Xe-133, I-131
Середньоживучі: Cs-134, Ru-106
Довгоживучі: Cs-137, Sr-90, Pu-239, Am-241
Викид з аварійного блоку ЧАЕС мав складний багатокомпонентний радіонуклідний склад.
- Короткоживучі ізотопи визначили гостру фазу опромінення
- Cs-137 і Sr-90 сформували довготривалу екологічну проблему
- Актиноїди мали локальне, але тривале значення
Саме ця комбінація зробила Чорнобильську аварію унікальною за масштабом і наслідками.
| елемент | Період напіврозпаду | Активність викиду, МКи | Частка активності, викинута з: реактора. до 6 травня 86 г.,% | |
| 26.04.86 | 06.05..85 ** | |||
| 133 Xе | 5.2 сут | 5 | 45 | МОЖЛИВО < 100 |
| 85m Kr | 4.4 ч 10.15 | 0,15 | – | – |
| 85 Kг | 10.76 років | – | 0.9 | – |
| 131 I | 8.05 на добу | 4.5 | 7.3 | 20 |
| 132 Tе | 78.2 ч | 4 | 1.3 | 15 |
| 134 Cs | 2.05 років | 0.15 | 0.5 | 10 |
| 137 Cs | 30 років | 0.3 | 1.0 | 13 |
| 99 Mо | 66.7ч | 0.45 | 3.0 | 2.3 |
| 95 Zr | 65.5 добу | 0.45 | 3.8 | 3.2 |
| 103 Ru | 39.5 добу | 0.6 | 3.2 | 2.9 |
| 106 Ru | 368 сут | 0.2 | 1.6 | 2.9 |
| 140 Bа | 12.8 добу | 0.5 | 4.3 | 5.6 |
| 141 Се | 32.5 добу | 0.4 | 2.8 | 2.3 |
| 144 CЕ | 284 сут | 0.45 | 2.4 | 2.8 |
| 89 Sr | 52.7 добу | 0.25 | 2.2 | 4.0 |
| 90 Sr | 27.7 добу | 0.015 | 0.22 | 4.0 |
| 238 Pu | 86.4 років | 0.4 | 8 * 10 -4 | 3.0 |
| 239 Pu | 24390 років | 10 -4 | 7 * 10 -4 | 3.0 |
| 240 Pu | 6580 років | 2 * 10 -4 | 10 -3 | 3.0 |
| 241 Pu | 13.2 років | 0.02 | 0.14 | 3.0 |
| 242 Pu | 3.79 * 10 5 років | 3 10 -7 | 2 * 10 -6 | 3.0 |
| 242 Cm | 162.5 добу | 3 * 10 -3 | 2.1 * 10 -2 | 3.0 |
| 239 Nр | 2.35 на добу | 2.7 | 1.2 | 3.2 |