Боярський дитячий притулок (історичний заклад) — пам’ятка історії та архітектури України, що існував у місті Боярка (Київська область, Фастівський район). Заклад засновано у 1911 році для дітей‑сиріт та дітей загиблих залізничників, що стало реакцією на соціальні потреби того часу.
Будівля спеціально споруджувалася для функціонування притулку, і заклад діяв до 1921 року. У листопаді‑грудні 1918 року у приміщенні тимчасово містився штаб полковника Армії УНР Євгена Коновальця, командира Корпусу Січових Стрільців, про що свідчить меморіальна дошка. Будівля розташована за адресою: м. Боярка, вул. Михайла Грушевського, 49.
Будівля притулку є пам’яткою архітектури й історії міста Боярка. Вона зберегла автентичні конструкції і стилістичні риси початку XX ст., що робить її предметом зацікавлення місцевих краєзнавців та істориків. Сам факт використання споруди під штаб військового формування під час Української революції 1917–1921 років додає їй історичного значення.