Діва — прибережна скеля на Південному березі Криму, видається в Чорне море. Була ще скеля Монах, але взимку 1931 року під час сильного шторму верхню частину скелі Монах було зруйновано прибоєм, і тепер від Монаха залишилися лише безформні уламки. На вершину скелі Діва можна піднятися сходами.

Ленеда про скелі Діва, Монах і Кішку

В далекі часи Південний берег був покритий дрімучим лісом, але селища вже з’єдналися вузькими стежками.

Серед безлюдних скель Сімеїзу оселився пустельник. Багато страшного було занесено до книги днів цієї людини. Він довгі роки вогнем і мечем, розоряв міста, палив селища, всіюючи свій шлях трупами беззахисних людей похилого віку, жінок і дітей. Особливо багато було на його совісті дівчат: їх захоплював він і собі на втіху, і на продаж у неволю.

Жахливі видіння довго мучили цю людину. Минули роки. Зрештою, люди забули минуле пустельника. У народі уславився він мудрим. Багато чого зі свого життя забув і сам старий. І став вважати, що жодних злочинів не робив, ніякого каяття перед людьми не повинен відчувати.

Диявол і злий дух не могли спокійно ставитись до незаслуженої слави старого. Адже він був їм схожий — грабіжник та вбивця. Їм стало прикро.

Почали вони шукати якусь стару схильність у старому. І знайшли… Обернувся диявол кішкою. У негоду почав проситися в печеру пустельника.

Зглянувся старий, пустив кішку в тепло. І прижилася кішка у печері. Але одного разу розлютився старий, схопив кішку за хвіст і викинув з печери… Засміялися диявол і злий дух від задоволення: змусили пустельника показати свою справжню душу.

Настала черга злого духа. Обернувся він вродливою дівчиною. І коли одного разу старий закинув сіті в море, злий дух шмигнув у неї. Витяг відлюдник сіті на берег, а в ній не риба, а дівчина. Зітхнула красуня, скинула руки на плечі старого й міцно поцілувала його. Прокинулося в самітнику минуле. Жадібно привернув він красуню до себе.

Знов засміялися диявол і злий дух. Але не стерпіли добрі сили наруги над тим, що святе для роду людського: над сімейним вогнищем та чистою любов’ю. І на покарання перетворили всіх трьох на камінь…

І з того часу стоїть біля моря скеля Діва, не спускає очей з неї скеля Монах, а за ними, немов стереже їх, гора Кішка.