Монастирищенський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області, утворена в 1923 році і ліквідована в 2020 році. Після ліквідації територія району була передана до складу Уманського району.

Загальні відомості:

  • Площа: 719 км², що становить 3,44% від площі Черкаської області.
  • Районний центр: Місто Монастирище.
  • Розташування: Район знаходився в західній частині Черкаської області, межував із Київською та Вінницькою областями, що робило його досить віддаленим від обласного центру Черкас.
  • Історія адміністративного поділу:
    • У 1937 році Монастирищенський район належав Вінницькій області.
    • З 1954 року — Черкаській області.
    • У 1961–1966 роках район був приєднаний до Христинівського, а в 1967 році знову став самостійним.

Природа:

  • Рельєф: Територія району хвиляста, прорізана річками. Головні річки: Гірський Тікич на півночі та Конела з притоками в центральній частині.
  • Водойми: Район має значну кількість водойм загальною площею 1086 га.
  • Ліси: Ліси займають 5808 га, з найбільш поширеними породами дерев — граб, ясен, липа, дуб, сосна.
  • Корисні копалини: Граніт, буре вугілля, торф, пісок, глина.
  • Ґрунти: Глибокі та опідзолені чорноземи.
  • Клімат: Помірно континентальний, з середньорічною температурою +6,8 °C і кількістю опадів 480–550 мм на рік.

Природно-заповідний фонд:

На території району розташовано 8 об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких:

  • 5 заказників місцевого значення:
    • Гончарів яр
    • Панське болото
    • Садиба пана Даховського
    • Степівська Руда
    • Цибулівський
    • Шуляцьке болото
  • Пам’ятка природи: Алея вікових лип.
  • Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: Парк і Сільський парк.

Пам’ятки:

Монастирищенський район має багату культурну спадщину:

  • Культові споруди в селах Летичівка, Халаїдове та Хейлове, які передані релігійним громадам.
  • Пам’ятки промислової архітектури: Сарнівський млин і стіна Цибулівського цукрозаводу.
  • Садиба Даховського в селі Леськове.
  • Дерев’яна архітектура: Церква з села Зарубинців, збудована в 1742 році, зараз зберігається в музеї під відкритим небом у Пирогові.
  • Археологічні пам’ятки: У районі знайдено понад 300 археологічних пам’яток, серед яких залишки поселень пізньої бронзи, трипільської та черняхівської культур. Унікальним є поселення трипільської культури в селі Владиславчик, датоване 4,5 тисячами років до н.е.

Дещо інше: