Старомайорське — село у Волноваському районі Донецької області України (до адміністративної реформи 2020 року — у Великоновосілківському районі). Воно розташоване на лівому березі річки Мокрі Яли та належить до історичного регіону Західного Донбасу. Засноване на початку XVIII століття як козацьке поселення, Старомайорське має багату історію, пов’язану із Запорозькою Січчю, освоєнням степів Приазов’я, розвитком сільського господарства та подіями російсько-української війни XXI століття.

Село набуло широкої відомості у 2023 році, коли стало одним із ключових пунктів бойових дій під час українського контрнаступу. Водночас його історія охоплює понад три століття розвитку українського степового поселення.

Географічне розташування

Старомайорське розташоване на південному заході Донецької області, на лівому березі річки Мокрі Яли, яка є притокою річки Вовча та належить до басейну Дніпра.

Відстань до колишнього районного центру — Великої Новосілки — становить близько 12 км.

Поблизу розташовані населені пункти:

  • Урожайне;
  • Макарівка;
  • Рівнопіль;
  • Сторожеве;
  • Новомайорське;
  • Старомлинівка.

Рельєф місцевості типовий для українського степу:

  • хвилясті рівнини;
  • балки;
  • долина річки;
  • родючі чорноземи.

Походження назви

Назва села пов’язана зі словом «майор».

За однією з версій, вона походить від земельного володіння або поселення, яке належало офіцерові у чині майора.

Префікс «старо-» з’явився після виникнення неподалік нового поселення — Новомайорського.

Подібна система назв є характерною для багатьох українських сіл XVIII–XIX століть.

Заснування села

Старомайорське було засноване на початку XVIII століття.

Першими поселенцями були українські козаки, які належали до Кальміуської паланки Запорозької Січі.

У цей час південні степи сучасної Донеччини активно освоювалися запорозьким козацтвом.

Основними заняттями були:

  • землеробство;
  • скотарство;
  • рибальство;
  • бджільництво;
  • мисливство.

Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році територія увійшла до складу Російської імперії.

Старомайорське у XIX столітті

Протягом XIX століття село залишалося переважно аграрним.

Місцеві жителі займалися:

  • вирощуванням пшениці;
  • ячменю;
  • проса;
  • соняшнику;
  • розведенням великої рогатої худоби;
  • конярством.

Наприкінці XIX століття населення поступово збільшувалося, а село стало одним із найбільших у своїй окрузі.

Події революції та громадянської війни

Під час революції 1905–1907 років у селі відбувалися селянські виступи, пов’язані із земельними питаннями та соціальною нерівністю. Після революцій 1917 року влада в регіоні неодноразово змінювалася, а територія стала ареною бойових дій громадянської війни.

Радянський період

Після встановлення радянської влади в селі було проведено колективізацію.

Було створено колгосп «Правда», який спеціалізувався на:

  • зерновому господарстві;
  • м’ясо-молочному тваринництві;
  • вирощуванні технічних культур.

У радянський період розвивалися:

  • школа;
  • будинок культури;
  • бібліотека;
  • медичний пункт;
  • сільськогосподарська інфраструктура.

До Старомайорської сільської ради належали також села:

  • Макарівка;
  • Рівнопіль;
  • Сторожеве;
  • Урожайне.

Друга світова війна

У роки Другої світової війни Старомайорське перебувало під німецькою окупацією.

Багато жителів брали участь у бойових діях у складі Червоної армії.

Після визволення Донбасу в 1943 році почалося відновлення сільського господарства.

Населення

За переписом населення України 2001 року у Старомайорському проживало 840 осіб. З них українську мову рідною назвали близько 62,6 %, російську — близько 37,1 %, білоруську — 0,2 %.

До початку повномасштабної війни село залишалося типовим аграрним населеним пунктом Донеччини.

Господарство

Основою економіки були:

  • рослинництво;
  • тваринництво;
  • фермерські господарства;
  • вирощування зернових культур;
  • вирощування соняшнику.

Завдяки родючим чорноземам село мало сприятливі умови для ведення сільського господарства.

Природні умови

Для околиць Старомайорського характерні:

  • степова рослинність;
  • заплави річки Мокрі Яли;
  • полезахисні лісосмуги;
  • родючі чорноземи.

Клімат — помірно континентальний:

  • спекотне літо;
  • помірно холодна зима;
  • недостатня кількість опадів.

Старомайорське під час російсько-української війни

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Старомайорське опинилося в зоні активних бойових дій і було окуповане російськими військами.

Улітку 2023 року населений пункт став одним із головних напрямків українського контрнаступу на півдні Донеччини.

27 липня 2023 року українські військові офіційно повідомили про звільнення Старомайорського. Після цього бої в районі села тривали, а лінія фронту залишалася динамічною. Через інтенсивні бойові дії село зазнало значних руйнувань.

Адміністративна належність

До адміністративної реформи 2020 року Старомайорське входило до Великоновосілківського району Донецької області.

Після реформи населений пункт увійшов до складу Волноваського району.

Село належить до Великоновосілківської селищної територіальної громади.

Культурна спадщина

Попри невеликі розміри, Старомайорське є частиною історичної спадщини українського степового Донбасу.

Тут зберігалися традиції:

  • українського хліборобства;
  • народної пісенної культури;
  • козацьких звичаїв;
  • православних свят;
  • сільської громади.

Значення Старомайорського

Старомайорське є прикладом давнього українського поселення, що виникло в добу Запорозької Січі та пройшло шлях від козацького зимівника до сучасного села Донеччини. Протягом століть його історія була нерозривно пов’язана з освоєнням степів, розвитком сільського господарства та життям українського прикордоння.

У новітній історії України Старомайорське стало одним із символів боротьби за звільнення тимчасово окупованих територій. Події 2022–2023 років привернули до села увагу всього світу, а його назва увійшла до хроніки російсько-української війни як одного з важливих пунктів оборони та визволення української землі.

Дещо інше: