Васи́лівка — місто в Україні, адміністративний центр Василівського району та однойменної міської громади Запорізької області. Населення на 2016 рік становило 13 683 особи. Місто було засноване в 1784 році, а статус міста отримало у 1957 році.
Географія
Василівка розташована за 58 км від Запоріжжя, на лівому березі річки Карачокрак, яка через 2,5 км впадає в Каховське водосховище. Вищу по течії річки, за 1 км, розташоване село Підгірне. Через місто проходять важливі автомобільні дороги, зокрема М18 E105, Р37, Т0817, а також залізниця зі станцією Таврійськ. У північно-західній частині міста знаходяться балки Злодійська та Скотовате, що впадають у річку Карачокрак.
Історія
На околицях Василівки виявлені археологічні знахідки, зокрема могильник доби неоліту (V тисячоліття до н. е.) та поселення пізньої бронзи (І тисячоліття до н. е.).
В історії міста важливою віхою є 1775 рік, коли після ліквідації Запорізької Січі розпочався процес розподілу земель. Одним з перших землевласників, що отримав землі на цих теренах, став Василь Попов — управитель канцелярії Григорія Потьомкіна. 27 липня 1783 року він отримав значну частину земель і заснував тут слободу Василівка, що згодом стала основою для міста.
До середини XIX століття Василівка поступово розвивалася завдяки своєму розташуванню на торговому шляху до Криму. У цей період тут були збудовані цегельний, винокурний та вапняний заводи, а також сформувалося велике феодально-кріпосницьке господарство.
Після скасування кріпосного права в 1861 році, місцеві селяни отримали «голодну волю», але часто не мали можливості викупити землю, що призводило до збідніння. У другій половині XIX століття значна частина земель Василівки була в руках багатіїв і орендарів.
Розвиток та інфраструктура
До кінця XIX століття в містечку з’явилася базова інфраструктура: церква, синагога, лікарня, школи, а також кілька торгових лавок та ярмарків. Проте більшість жителів залишалися неписьменними, а соціальна нерівність в селі була помітною.
ХХ століття
Під час Першої світової війни і після неї селяни Василівки зазнали серйозних труднощів, зокрема через реквізицію худоби та нестачу робочої сили. У період Жовтневої революції 1917 року в Василівці відбулося створення волосної Ради селянських депутатів, яка конфіскувала маєток поміщика Попова і роздала землю селянам.
Протягом Громадянської війни місто неодноразово переходило з рук у руки. Спочатку знаходилося під владою австро-німецьких військ, потім — денікінців та врангелівців, що призвело до численних страти та репресій. Наприкінці 1919 року та в 1920 році більшовики відновили свою владу, але місто все ще переживало період економічного і соціального хаосу.
Голодомор та сталінські репресії
У період Голодомору 1932—1933 років в Василівці померло щонайменше 219 осіб. Це було частиною більш широкої трагедії, коли мільйони українців стали жертвами штучно створеного голоду, організованого радянською владою.