– Що треба зробити, щоб мати більше часу?

– Треба мати більше годинників.

У тиші Женева дихає Квітковий годинник — не механізм, а істота. Вдень він слухняно рахує години, але вночі стрілки починають рухатися самі, ніби хтось невидимий згадує те, що ще не сталося.

Квіти там не в’януть — вони змінюють пам’ять. Кожна пелюстка знає чиєсь ім’я, яке ніхто вже не вимовляє. І якщо затриматися довше, ніж дозволяє розум, можна помітити: час не минає — він дивиться у відповідь.

І тоді стає ясно: годинник показує не теперішнє, а те, що наближається тихіше за кроки.