Епілог осінньої поеми –
Стьобані морозом хризантеми,
Влітку сил набралися від сонця
Й безвість оживляють під віконцем.
Дух прощання, подих заметілі –
В пелюстках пухнастих, ніжно-білих.
В них й весняних днів предтечі ранні,
І майбутні голубі світання…
Іван Котович