У давні часи, коли тварини були людьми, дівчата-грифи взяли собі старшу сестру з древнього народу і жили разом з нею. Одного разу її чоловік, який теж був з древнього народу, приніс додому газель, а грифи її з’їли.
Чоловік став їх лаяти й сваритися. А старша сестра взяла шкуру газелі, обпалила її, зварила у горщику, а потім теж віддала грифам. Вони схопили шматки шкури і тут же їх проковтнули.
Чоловік знову взявся лаяти їх – мало того, що вони з’їли разом зі своєю старшою сестрою м’ясо, вони ще й з’їли і шкуру газелі. А вони, злякавшись його гніву, розлетілися навсібіч, сіли і крадькома за ним спостерігали.
Він знову рушив на полювання. Він убив газель і поніс її додому, перекинувши за спину. Тоді вони знову прилетіли в будинок і знову з’їли все м’ясо. А коли чоловік їхньої старшої сестри став сварити їх, вони полетіли й сіли на віддалі. Але ж м’ясо вже було з’їдено. Потім їхня старша сестра обпалила шкуру газелі, зварила її й дала їм. Вони проковтнули і шкуру.
На ранок чоловік звелів дружині рушати на полювання разом з ним. Він хотів, щоб вони відразу з’їли здобич, тому що інакше все знову дістанеться його своячкам. І дружина пішла разом з ним.
Коли вони пішли, дівчата-грифи вийшли з будинку, де вони жили разом зі своєю старшою сестрою, посідали навпроти будинку і стали думати, як їм бути.
Вони порадилися і послали наймолодшу:
– Піднімися в небо, роздивись і вибери підхоже місце, а потім розкажеш нам.
Вона злетіла і зникла з очей, а вони сиділи, чекали її повернення й говорили:
– Побачимо, що їй вдасться зробити.
Нарешті вона прилетіла й сіла серед них.
Вони вигукнули:
– Ну, знайшла що-небудь підхоже?
І молодша відповіла:
– Так, місце дуже зручне, але нехай тепер полетить старша з нас і подивиться сама.
Та злетіла і зникла з очей. Потім вона повернулась і сіла серед них.
Її стали розпитувати:
– Ну, що це за місце?
І вона сказала:
– Місце вибрано чудово, я все оглянула – дерева там високі, місце відкрите і добре проглядається, так що згори можна розрізнити лежачу під деревом газель.
І ось вони злетіли і здійнялися в небо – тепер вони перетворилися на грифів. Вони літали у небі, а їхня старша сестра стежила за ними, і коли, виявивши газель, вони спускалися, вона слідувала за ними, як це зазвичай роблять люди.
І ось вони їли, і озиралися, і говорили поміж собою:
– Їжте-но та поглядайте довкола. А якщо побачите, що йде наша старша сестра, то залиште для неї найсмачніший шматок.
Помітивши, що їхня старша сестра підходить, вони вигукували:
– Он вона йде сюди, залишимо для неї шматки м’яса та шкури!
Вони залишали для неї частину здобичі, але, побачивши, що вона наближається, тут же розліталися в різні боки.
А їхня старша сестра говорила:
– Фі! Ну як ви себе ведете? Хіба це я вас лаяла?
І вона забирала м’ясо та шкуру і поверталась додому.
Але коли грифи помічали, що наближається чоловік їхньої старшої сестри, вони поспішно накидались на свою здобич
і казали одне одному:
– Їж! Їж! Давай їж чимшвидше! Он іде цей огидний чоловік, який нас терпіти не може.
А прикінчивши газель, вони важко відлітали геть і сідали там, а чоловікові їхньої старшої сестри діставалися одні кістки.
А грифи продовжували літати, вони літали повсюди в пошуках газелей.