Землі сучасної України простягалися по чіткій периферії «латенського світу». Однак існує багато археологічних та лінгвістичних записів про кельтську присутність у Карпатському регіоні та Північному Причорномор’ї, а також про їхній вплив на місцеві культури. Д-р Геннадій Казакевич — професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка та науковий співробітник Інституту людських наук (Відень).
Кельти — це давня індоєвропейська спільнота народів, що виникла в Центральній і Західній Європі в добу заліза (приблизно VIII–I століття до н. е.) і поширила свою культуру на значні території континенту, включно з частинами сучасної України. Їхня присутність позначилася археологічними пам’ятками латенської культури, матеріальними залишками, мовними та етнокультурними впливами в регіоні.
Походження і культура кельтів
Кельти — це численна група племен, що домінувала в Європі в залізну добу. Вони культивували La Tène культуру, названу за пам’ятками поблизу однойменного місця в Швейцарії, яка стала характерною для пізнього заліза. Ця культура вирізнялась високим рівнем металургії, декоративного мистецтва, ремесел і виробництва залізних знарядь та зброї.
Економіка і суспільство
Кельти займалися змішаним господарством:
- сільським господарством і скотарством,
- ремеслами і металургією (залізо, бронза),
- торгівлею, включно з використанням власних монет.
Їхня матеріальна культура мала характерну орнаментацію, стилізовані мотиви та розвинуті технології обробки металів.
Виникнення латенського кельтського кола в Україні
На території сучасної України кельтські пам’ятки пов’язані насамперед із впливом латенської культури і її розповсюдженням із Центральної Європи на схід. Цей вплив був особливо помітним у Карпатському регіоні та Північному Причорномор’ї. Археологічні матеріали, що знайдені в межах сучасних Закарпатської, Прикарпатської та деяких центральних областей, свідчать про присутність і контакт із кельтами саме у добу пізнього заліза.
Археологічні пам’ятки та поселення кельтів
Закарпатський регіон
Одним із найвідоміших археологічних комплексів, який пов’язують із кельтською присутністю, є поселення Галіш‑Ловачка поблизу сучасного Мукачева (Закарпатська область). Тут були виявлені:
- залишки жител,
- ремісничі майстерні,
- виробничі споруди,
- численні артефакти — залізні знаряддя, кераміка, бронзові прикраси та інші предмети побуту, що датуються за латенським типом.
Ці знахідки дозволяють реконструювати життя поселення та зв’язки з іншими кельтськими центрами Європи періоду La Tène.
Поширення артефактів
Поодинокі знахідки кельтських предметів — залізних та бронзових — зустрічаються також на територіях:
- Західної України (окрім Закарпаття),
- Прикарпаття,
- північних контекстів Причорномор’я.
Це свідчить про торгові й культурні контакти між кельтами та місцевим населенням.
Взаємодія з місцевими культурами
Кельтська присутність не завжди означала чисто етнічне заселення. У багатьох випадках місцеві спільноти запозичували елементи кельтської матеріальної культури або змішувалися з кельтськими групами. Такий культурний вплив часто виражається у:
- появі локальних «латенізованих» культур,
- змішаних елементах у кераміці, орнаменті, металевих виробах,
- запозиченнях певних технологій обробки металу.
Це явище було особливо помітним на Західній Україні, де контакти були інтенсивнішими та статистично підтверджені археологічними матеріалами.
Хронологія та періодизація
Кельтські явища на території України та навколо неї датуються переважно пізньою залізною добою — приблизно III–I століття до нашої ери. Саме в цей період латенська культура була широко поширена в Європі й фіксується в українських археологічних контекстах. Ці знахідки відповідають приблизно тим же фазам культури La Tène, що й у Центральній Європі.
Етнокультурне значення
Присутність кельтських груп на території України має кілька важливих значень:
- це частина загальноєвропейського процесу міграцій, культурних контактів та обмінів у добу заліза;
- вона демонструє, як великі культурні кола (латенська та місцеві) впливали одне на одного;
- вивчення кельтських пам’яток надає цінну інформацію про соціальну організацію, ремесла, господарство та мистецтво залізної доби.
Значення для історії України
Археологічні свідчення кельтських пам’яток на території України розширюють наше розуміння залізної доби:
- вони показують, що культурні й торгові контакти між Центральною Європою та Східним Європейським степом були значущими;
- українські землі не були ізольованими, а активно взаємодіяли з європейськими культурними колами;
- латенські елементи, знайдені тут, демонструють важливу стадію культурного розвитку, яка передувала римській експансії в Європі.
Кельти залізної доби, представлені на території сучасної України, були невід’ємною частиною великої європейської культурної та історичної системи. Через археологічні пам’ятки, матеріальні залишки і латенські елементи вони засвідчують глибоку взаємодію між культурами Західної, Центральної та Східної Європи в II–I століттях до н. е. Їхня спадщина допомагає відтворити еволюцію суспільного життя та технологічного розвитку давніх народів на наших теренах.