Підволочи́ський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у північно-східній частині Тернопільської області України. Район був утворений у 1940 році; згодом до його складу увійшли також частини колишніх Скалатського та Збаразького районів. Ліквідований 19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи. Адміністративний центр — смт Підволочиськ.

Загальні відомості

  • Площа: 800 км² (5,8 % території Тернопільської області)
  • Населення (2017): близько 42 тис. осіб
  • Кількість населених пунктів: 62 (смт Підволочиськ, м. Скалат, 60 сіл)

Географія

Розташування

Район межував:

  • на сході — з Волочиським районом Хмельницької області,
  • на півдні та південному сході — з Гусятинським і Теребовлянським районами,
  • на півночі та північному заході — з Лановецьким і Збаразьким районами,
  • на заході — з Тернопільським районом.

Рельєф

Територія району лежала в межах Подільської височини. Поверхня — переважно платоподібна, полого-хвиляста; південно-західна частина — горбисто-пасмова. Абсолютні висоти — 250–400 м, максимальні — до 417 м.

Клімат

Підволочиський район належав до зони вологого, помірно теплого клімату, що сприятливо впливало на розвиток сільського господарства.

Природні ресурси

  • Корисні копалини: вапняки, глина, пісок
  • Ґрунти:
    • чорноземи типові малогумусні — 79,3 % площі району,
    • чорноземи опідзолені та темно-сірі — 14,8 %,
    • інші — лучні, болотні, ясно-сірі лісові ґрунти.

Гідрографія

Основні водні артерії району — річка Збруч та її притоки Гнила і Самець (басейн Дністра). У районі споруджено 23 ставки загальною площею 192 га.

Ліси

Загальна площа лісів становила 3,8 тис. га. Основні породи: дуб, ясен, сосна, ялина, береза, осика, липа. Площа лісосмуг — 11,2 га.

Природоохоронні об’єкти

На території району розташована частина природного заповідника «Медобори», а також 11 пам’яток природи та заповідне урочище «Полупанівка».