Свого часу між селами Легедзине та Тальянки існувало велике трипільське поселення загальною площею понад 450 га.
Саме тому 2002 року Постановою Кабінету Міністрів України тут було створено історико-культурний заповідник “Трипільська культура”. До його складу ввійшли 11 поселень трипільської культури, розташованих на території Уманського, Тальнівського та Звенигородського районів Черкаської області. Зокрема, сюди входять такі поселення-гіганти як “Тальянки”, “Веселий Кут”, “Майданець”, “Доброводи”. Територія заповідника — 20 кв. км.
Дирекція заповідника розташована в с. Легедзине. Біля неї відтворено трипільське житло в натуральну величину. Директор заповідника — історик і кінорежисер Владислав Чабанюк.
Після того, як 2008 року уряд припинив фінансувати заповідник, В. Чабанюк почав самотужки шукати способи завершення інтер’єрних робіт у реконструйованих трипільських оселях і порятунку їх від руйнації. Для цього він щоліта організовує так звані “трипільські толоки”.
На його заклик відгукнулися люди з усієї України. Спочатку учасників толоки було кілька десятків людей, але в наступні роки на толоки в Легедзине приїздили сотні. Постійні учасники толоки – казкар Сашко Лірник, кінорежисери Михайло Іллєнко (Київ) та Наомі Умань – режисер артхаусного кіно (США), котра протягом багатьох років мешкає в Легедзиному.
Село Легедзине, Маньківський район, Черкаська область.
1 грудня 1919 року через Легедзине під час Зимового походу проходив Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР.
10 листопада 1920 року підпільний штаб українських повстанців на чолі з Ф. Крижанівським організував на околиці Легедзиного оборону проти кінних частин Червоної армії, які рухалися з Умані до Звенигородки для боротьби із залишками частин армії УНР, очолюваних генералом Юрієм Тютюнником. До повстанців приєдналися жителі сусідніх сіл. Червоним вдалося зламати опір українців і почати жорстоку розправу. Під час повстання і наступних страт загинуло понад сто селян, десять легедзинських господарств було спалено як застереження непокірним. На честь загиблих повстанців 2010 року в селі встановили пам’ятник.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, організованого більшовицьким керівництвом СРСР у 1932-33 та 1946-47 роках.
У 1941 році Окрема Коломийська прикордонна комендатура, відступаючи з боями на схід, на початку серпня під Легедзиним дала бій німецьким дивізіям “Лейбштандарт Адольф Гітлер” та “Мертва голова”, знищивши багато солдатів та 17 танків. Але сили виявилися нерівними, закінчилися боєприпаси, і тоді прикордонники випустили на ворога 150 службових вівчарок, завдяки чому було майже на два дні зупинено наступ ворога на цій ділянці фронту. 2003 року біля траси “Золотоноша – Умань” на згадку про цей бій було відкрито єдиний в Україні пам’ятник службовим собакам.