Харківська АТЕЦ (атомна теплоелектроцентраль) — великий, але нереалізований енергетичний проєкт атомної теплоелектростанції, який планувався в 1980‑х роках поблизу селища Бірки (Борки) Нововодолазького району Харківської області для забезпечення електроенергією й теплом міста Харкова. Після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 р. будівництво було припинено, а навколо майданчика залишилося покинуте містечко атомників, сучасні руїни якого називають «Атомні Борки» — символ амбітних радянських планів і їхнього краху.
Передумови та ідея проєкту
В другій половині 1970–1980‑х років у СРСР активно розвивали атомну енергетику з метою підвищення енергоефективності великих промислових центрів та одночасного покриття потреб у теплі і електриці. Харків, як велике місто з розвиненою промисловістю, потребував надійних джерел енергії, що зумовило появу ідеї побудови атомної теплоелектроцентралі поблизу нього.
Проєкт Харківської АТЕЦ був затверджений генеральним планом розвитку Харкова 1986 року і передбачав заміщення дорогих вугілля та газу для ТЕЦ ядерною енергією.
Проєкт і технічні характеристики
АТЕЦ мала бути оснащена двома енергоблоками з реакторами типу ВВЕР‑1000 (водяний енергетичний реактор потужністю 1000 МВт), які забезпечували б місто електроенергією та теплом. Проєкт передбачав можливість розширення — зокрема до чотирьох енергоблоків у подальшому.
Розробкою проєктної документації займалися спеціалісти різних філій проектного інституту «Атомелектропроєкт», а генеральним проєктувальником було Харківське відділення інституту «Енергопроєкт».
Обрана локація
Для будівництва АТЕЦ обрали ділянку приблизно за 30 км на південний захід від Харкова, поблизу селища Бірки (іноді місцеві називають його «Борки»). Ця територія була приваблива завдяки зручній транспортній доступності (залізниця), наявності водойм для систем охолодження, а також відносній віддаленості від густонаселених районів.
Початок будівництва і становлення «Атомного містечка»
У 1984–1986 рр. на майданчику було проведено масштабну підготовку: розмітка території, виїмка ґрунту, прокладено перші комунікації. Паралельно з цим почалося зведення житлового містечка для майбутніх співробітників станції — будинків, що мала забезпечувати соціальну інфраструктуру: школи, дитсадок, поліклініку, будинок культури.
До моменту зупинки будівництва було зведено два дев’ятиповерхові житлові будинки, почато будівництво третього, і закладено фундамент під школу.
Чорнобильська катастрофа і зупинка проєкту
26 квітня 1986 р. сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яка змінила ставлення до будівництва ядерних об’єктів у СРСР. Влада запровадила мораторій на будівництво нових атомних електростанцій ближче ніж 30 км від великих міст, що автоматично охопило й Харківську АТЕЦ — селище Бірки знаходилося приблизно за 26 км від Харкова. У зв’язку з цим будівництво станції призупинили, а згодом повністю скасували проєкт АТЕЦ.
«Атомні Борки» — місто атомників
Після скасування проєкту Харківської АТЕЦ незавершені житлові будівлі і комунальна інфраструктура були залишені без заселення. Згодом це місце почали називати «Атомні Борки» — місцина, що є ніби «мертвим містом» радянських планів.
Сьогодні «Атомні Борки» — занедбані руїни дев’ятиповерхівок, фундаментів, комунікацій і недобудованих об’єктів. Вікна будівель вибиті, дахи частково обвалилися, будівлі розростаються чагарниками, а територія перетворилася на привабливий, але закинутий простір для урбаністичних досліджень, фотографів і сталкерів.
Соціокультурні аспекти
Залишки «Атомних Борків» стали частиною сучасних локальних легенд і туристичних оповідань. Місцеві жителі іноді розповідають про аномальні явища навколо руїн і похмурий вигляд містечка, що ще більше закріпило за ним міфологічний статус у просторі харківських краєзнавчих сюжетів.
Значення проєкту
Харківська АТЕЦ є яскравим прикладом амбіційних радянських проєктів ядерної енергетики, що так і не були реалізовані через техногенні катастрофи та зміну політики щодо атомної енергетики після Чорнобильської аварії. «Атомні Борки» служать нагадуванням про ці плани та їхній вплив на локальну історію і простір.
Сучасний стан території
На початку 2020‑х років територія колишнього будівельного майданчика Харківської АТЕЦ та «Атомних Борків» залишається покинутою, частково руйнується і потроху розбирається на будівельні матеріали. Через відсутність офіційної охорони або реставрації багато споруд можуть зникнути з часом, якщо не будуть зроблені зусилля для збереження пам’ятки як індустріального спадку.