«Пегас» — експериментальний радянський проєкт легкого штурмового літака для боротьби з бронетехнікою, розроблений у 1942 році авіаконструктором Дмитром Людвіговичем Томашевичем під час Другої світової війни. Літак створювався як максимально дешевий і простий у виробництві засіб підтримки сухопутних військ, здатний знищувати танки та іншу броньовану техніку противника. Проєкт не був реалізований у серійному виробництві, але він відображає характерні риси радянських воєнних експериментів у сфері авіації початку 1940-х років.

Історичний контекст

У 1941–1942 роках СРСР зіткнувся з масованим використанням танкових з’єднань Вермахту. Для боротьби з ними радянське командування активно розробляло нові види озброєнь, включаючи спеціалізовані штурмові літаки.

Основним радянським штурмовиком був Іл-2, але його виробництво було складним і потребувало значних ресурсів. У зв’язку з цим з’явилася ідея створення надзвичайно простого та дешевого літака, який можна було б швидко будувати у великих кількостях навіть на малопотужних підприємствах.

У цьому контексті в 1942 році Дмитро Томашевич запропонував проєкт літака «Пегас».

Конструктор Дмитро Томашевич

Дмитро Людвігович Томашевич (1903–1979) був радянським авіаційним інженером і конструктором.

Основні факти про нього:

  • працював у радянських конструкторських бюро;
  • був одним із учасників розробки винищувача І-180;
  • у період Другої світової війни працював над експериментальними проєктами військових літаків.

Проєкт «Пегас» став однією з його найоригінальніших розробок.

Концепція літака

Основною ідеєю «Пегаса» було створення простого, дешевого та масового штурмовика, який можна було б швидко будувати у великих кількостях.

Основні принципи концепції:

  • використання максимально простих матеріалів;
  • мінімальна складність конструкції;
  • дешеві двигуни;
  • можливість виробництва на малих підприємствах.

Передбачалося, що такі літаки діятимуть великими групами, атакуючи танкові колони противника.

Конструкція

Загальна схема

«Пегас» мав бути двомоторним низькопланом із прямим крилом.

Основні конструктивні особливості:

  • фюзеляж простої форми;
  • пряме крило великої площі;
  • двомоторна схема;
  • нерозбірна конструкція для спрощення виробництва.

Матеріали

Для здешевлення виробництва планувалося використання:

  • деревини;
  • фанери;
  • мінімальної кількості стратегічних металів.

Це було важливо в умовах воєнного дефіциту матеріалів.

Двигуни

Однією з ключових особливостей проєкту було використання дуже простих і дешевих двигунів.

Передбачалося застосування:

  • малопотужних авіаційних двигунів;
  • можливо навіть модифікованих автомобільних або мотоциклетних моторів.

Таке рішення повинно було забезпечити:

  • масове виробництво;
  • низьку вартість;
  • швидку заміну двигунів у польових умовах.

Озброєння

Літак призначався для боротьби з бронетехнікою.

Передбачалося встановлення:

  • гармат калібру 23 або 37 мм;
  • кулеметів;
  • протитанкових бомб;
  • реактивних снарядів.

Основним завданням було знищення танків і бронетранспортерів на полі бою.

Льотно-технічні характеристики (проектні)

Точні характеристики залишилися лише на рівні розрахунків.

Орієнтовні параметри:

  • екіпаж — 1 або 2 особи;
  • схема — двомоторний штурмовик;
  • максимальна швидкість — відносно невисока;
  • бойове навантаження — кілька сотень кілограмів.

Основний акцент робився не на швидкості, а на дешевизні та масовості виробництва.

Причини відмови від проєкту

Попри цікаву концепцію, «Пегас» не був реалізований.

Основні причини:

  • недостатня потужність двигунів;
  • сумнівна ефективність у бойових умовах;
  • складність організації нового виробництва під час війни;
  • наявність уже перевірених штурмовиків, таких як Іл-2.

У результаті радянське керівництво вирішило зосередитися на вдосконаленні існуючих типів літаків.

Місце в історії авіації

Хоча «Пегас» так і не був побудований, проєкт має історичне значення.

Він демонструє:

  • пошук дешевих рішень для масового озброєння під час війни;
  • експериментальні підходи радянських конструкторів;
  • спробу створити «повітряний аналог протитанкової гармати».

Подібні концепції з’являлися і в інших країнах під час Другої світової війни.

Значення проєкту

Проєкт «Пегас» є прикладом радикальної інженерної ідеї воєнного часу. Він показує, як у складних умовах війни конструктори намагалися знайти дешеві та масові рішення для боротьби з бронетехнікою противника.

Хоча літак не був реалізований, він залишається цікавим епізодом історії радянської військової авіації.