Blackburn B-24 Skua — британський палубний двомісний одномоторний винищувач-бомбардувальник і пікіруючий бомбардувальник, розроблений компанією Blackburn Aircraft у середині 1930-х років для авіації Королівського військово-морського флоту Великої Британії (Fleet Air Arm). Це був перший серійний суцільнометалевий палубний моноплан британського флоту, а також перший спеціалізований палубний пікіруючий бомбардувальник Великої Британії. Літак став важливою віхою в розвитку британської морської авіації, хоча вже на початку Другої світової війни його льотні характеристики швидко застаріли.

Історія створення

На початку 1930-х років британське Адміралтейство дійшло висновку про необхідність створення сучасного палубного літака, здатного одночасно виконувати функції винищувача та пікіруючого бомбардувальника. Відповідно до специфікації Air Ministry O.27/34 компанія Blackburn Aircraft розпочала розробку нового літака під внутрішнім позначенням B-24.

Головним конструктором проєкту став Джордж Едвард Петті (G. E. Petty). Проєкт був надзвичайно прогресивним для британської морської авіації, яка до цього використовувала переважно біплани відкритої конструкції.

Перший прототип здійснив політ 9 лютого 1937 року. Ще до завершення випробувань було замовлено серійне виробництво, що свідчило про нагальну потребу Королівського флоту в новому літаку. Серійне виробництво почалося у 1938 році, а до кінця випуску було побудовано 192 машини.

Конструкція

Blackburn Skua являв собою суцільнометалевий низькоплан із двомісною кабіною закритого типу. Конструкція значно випереджала більшість тодішніх британських палубних літаків.

Основні конструктивні особливості:

  • суцільнометалевий фюзеляж;
  • складані крила для зберігання на авіаносцях;
  • прибиральне шасі;
  • закрита кабіна екіпажу;
  • гальмівний гак для посадки на палубу;
  • закрилки, які використовувалися під час пікірування;
  • трилопатевий гвинт змінного кроку.

Особливу увагу приділили безпеці польотів над морем. Частина фюзеляжу була герметизована, а внутрішні відсіки забезпечували певну плавучість у разі аварійної посадки на воду.

Екіпаж

Літак мав екіпаж із двох осіб:

  • пілот;
  • стрілець-радист, який одночасно обслуговував оборонне озброєння та засоби зв’язку.

Поділ обов’язків значно полегшував виконання тривалих польотів над морем і навігацію.

Озброєння

Стандартне озброєння складалося з:

  • чотирьох 7,7-мм кулеметів Browning у крилах;
  • одного рухомого 7,7-мм кулемета Lewis або Vickers K у задній кабіні;
  • однієї 227-кг (500-фунтової) бомби під фюзеляжем;
  • або комплекту навчальних чи легших бомб під крилами.

Для скидання центральної бомби використовувався спеціальний механізм, який відводив її вперед від площини обертання повітряного гвинта під час пікірування.

Льотні характеристики

Основні характеристики Blackburn Skua Mk II:

Параметр Значення
Екіпаж 2 особи
Довжина 10,85 м
Розмах крила 14,07 м
Висота 3,81 м
Площа крила 29,6 м²
Порожня маса близько 2490 кг
Максимальна злітна маса близько 3730 кг
Двигун Bristol Perseus XII
Потужність 890 к. с.
Максимальна швидкість близько 362 км/год
Крейсерська швидкість близько 300 км/год
Практична дальність близько 1220 км
Практична стеля близько 6150 м
Швидкопідйомність близько 8 м/с

Бойове застосування

До початку Другої світової війни Blackburn Skua перебував на озброєнні ескадрилей 800, 801 та 803 Fleet Air Arm.

Перші бойові дії відбулися вже у вересні 1939 року.

26 вересня 1939 року літак Blackburn Skua став першим британським винищувачем, який збив німецький літак у Другій світовій війні. Жертвою став гідролітак Dornier Do 18.

Норвезька кампанія

Найвідомішою операцією Blackburn Skua стало знищення німецького легкого крейсера Königsberg 10 квітня 1940 року в Бергені.

Шістнадцять літаків здійснили атаку пікіруванням і потопили корабель кількома прямими влучаннями.

Ця подія стала історичною, оскільки:

  • це був перший великий бойовий корабель, потоплений авіацією під час війни;
  • це була одна з перших успішних атак палубної авіації методом пікірування проти великого надводного корабля.

Інші бойові операції

Blackburn Skua використовувався:

  • під час боїв за Нарвік;
  • під час евакуації Дюнкерка;
  • у Середземному морі;
  • для патрулювання Північного моря;
  • для супроводу корабельних з’єднань;
  • для атак німецьких підводних човнів.

У повітряних боях екіпажі Skua заявили про десятки збитих літаків Люфтваффе, особливо під час кампанії в Норвегії.

Недоліки

Попри новаторську конструкцію, літак мав суттєві недоліки:

  • недостатню максимальну швидкість;
  • слабку швидкопідйомність;
  • відносно малопотужний двигун;
  • слабке винищувальне озброєння;
  • значну масу через двомісну компоновку.

На початку війни сучасні німецькі винищувачі Messerschmitt Bf 109 значно перевершували Skua за всіма основними характеристиками. Навіть багато німецьких бомбардувальників були швидшими. Це призводило до значних втрат під час бойових вильотів.

Зняття з озброєння

У 1941 році Blackburn Skua був виведений із бойових частин та замінений сучаснішими літаками:

  • Fairey Fulmar;
  • Hawker Sea Hurricane.

Після цього Skua використовувався як:

  • навчальний літак;
  • буксирувальник повітряних мішеней;
  • допоміжний літак.

Остаточно останні машини були списані в березні 1945 року.

Модифікації

Skua Mk I

Перші два дослідні прототипи, оснащені двигунами Bristol Mercury. Вони відрізнялися конструкцією носової частини фюзеляжу.

Skua Mk II

Основна серійна модифікація з двигуном Bristol Perseus XII. Було побудовано 190 літаків. Саме ця версія брала участь у всіх бойових діях.

Виробництво

  • Виробник: Blackburn Aircraft.
  • Роки виробництва: 1938–1940.
  • Загальна кількість побудованих літаків: 192.

Збережені екземпляри

Жоден Blackburn Skua не зберігся в повністю придатному до польотів стані.

У 1974 році в одному з норвезьких озер було знайдено аварійний літак, а у 2007 році ще один відносно добре збережений Skua підняли з дна норвезького фіорду. Обидві машини проходять реставрацію для музейного експонування.

Значення в історії авіації

Blackburn Skua став переломним літаком для британської морської авіації. Він започаткував перехід Fleet Air Arm від застарілих біпланів до сучасних суцільнометалевих палубних монопланів. Хоча як винищувач він швидко застарів, літак довів ефективність пікіруючого бомбардування та увійшов до історії завдяки потопленню крейсера Königsberg і першій перемозі британської палубної авіації в повітрі під час Другої світової війни.

Дещо інше: