Tupolev TB‑3 (АНТ‑6;») — радянський чотиримоторний важкий бомбардувальник, один із перших у світі повністю металевих серійних літаків з консолідованим (без підкосів) крилом. Розроблений в ОКБ Андрія Туполєва у 1920-х — на початку 1930-х років.

TB‑3 був прийнятий на озброєння у 1932 році та використовувався не лише у ролі бомбардувальника, а й як транспортний літак, носій у проекті “Звено”, платформа для експериментів і підтримки полярних маршрутів.

Історія та служба

  • Перший політ: 22 грудня 1930 року (АНТ‑6).
  • Початок експлуатації: 1932 рік у ВПС СРСР.
  • Виробництво: 1932–1937 роки.
  • Кількість побудованих: близько 818 одиниць.

У 1930-х роках TB‑3 був основним важким бомбардувальником СРСР, активно використовувався для демонстрацій, експериментів, підтримки арктичних експедицій. Хоча був виведений з фронтової ролі ще до 1939 року, під час Другої світової війни активно використовувався у допоміжних завданнях.

Проєкт «Звено»

TB‑3 став носієм для експериментального повітряного комплексу «Звено», де до нього прикріплювали винищувачі І-16. Такі комбінації дозволяли атакувати з великої відстані, запускати літаки-бомбардувальники в повітрі, що було унікальним рішенням для свого часу.

Конструкція

  • Каркас: Повністю металевий, зі сталі, з хвилеподібною (гофрованою) обшивкою товщиною 0,3–0,8 мм.
  • Крила: Консольні (без підкосів), багатореберні, з можливістю збільшення площі у деяких варіантах.
  • Шасі: Фіксоване (не складалося), пізніші модифікації мали великі колеса з гальмами.
  • Двигуни: Від М‑17F (перші версії) до AM‑34 і AM‑34FRNV у вдосконалених варіантах.

Технічні характеристики (TB‑3 4M‑17F)

Параметр Значення
Екіпаж 8–10 осіб
Довжина ~24,4 м
Розмах крила ~41,8 м
Висота ~8,5 м
Площа крила ~234,5 м²
Маса порожнього літака ~11 200 кг
Нормальна злітна маса ~17 200 кг
Максимальна злітна маса ~19 300 кг
Двигуни 4 × Mikulin M‑17F (~705 к.с.)
Макс. швидкість ~212 км/год на висоті 3 000 м
Практична стеля ~4 800 м
Дальність польоту ~2 000 км

Озброєння

  • Кулемети: 6–8 × 7,62 мм DA (розміщені у носовій, бічних, верхній і нижній турелях).
  • Бомбове навантаження:
    • До 2 000–5 000 кг (залежно від модифікації).
    • Бомби розміщувались у фюзеляжі або під крилами.

Основні модифікації

Варіант Особливості
TB‑3 4M‑17F Базова серійна версія з двигунами M‑17F.
TB‑3 4M‑34 / AM‑34 З новими двигунами AM‑34, вдосконалене охолодження.
TB‑3 4M‑34R Покращені турелі, колеса з гальмами, нові редуктори.
TB‑3 4AM‑34RD Аеродинамічні поліпшення, трилопатеві пропелери.
TB‑3 4AM‑34RN / FRN / FRNV Високогірні варіанти з підвищеною потужністю на висоті.

Бойове застосування

  • 1930-ті роки:
    • Основний важкий бомбардувальник ВПС СРСР.
    • Участь у конфліктах з Японією, радянсько-фінській війні.
  • Друга світова війна:
    • Транспорт, евакуація, постачання.
    • Носій літаків у проєкті «Звено».
    • Використання у тилу та на другорядних фронтах.

Цивільне застосування

  • Перероблені версії використовувалися Аерофлотом як транспортні та пасажирські літаки, особливо у важкодоступних районах СРСР, включно з Арктикою.

Переваги

  • Перша серійна реалізація великого повністю металевого важкого літака в СРСР.
  • Велика вантажопідйомність і здатність нести значне бомбове навантаження.
  • Універсальність: платформа для транспортних, експериментальних, цивільних, бомбардувальних та спеціальних місій.

Недоліки

  • Низька швидкість (макс. ~212 км/год), що робило його вразливим до сучасних винищувачів і ППО.
  • Слабкий захист, незважаючи на великі габарити.
  • Обмежена висотність і погана маневреність.
  • Велика експлуатаційна складність, через габарити та конструктивні обмеження.

Спадщина

  • TB‑3 став технічним проривом свого часу та основою для розвитку радянської авіації у важкому класі.
  • Його внесок у випробування нових концепцій (наприклад, повітряного авіаносця) став унікальним явищем у світовій авіації.
  • Служив на фронті й у тилу, навіть будучи морально застарілим — приклад гнучкого застосування ресурсу в умовах обмежених можливостей.
  • До нашого часу жоден екземпляр у льотному стані не зберігся, але деякі машини демонструються у музеях як пам’ятки епохи.

Дещо інше: