Northrop P-61 Black Widow («Чорна вдова») — американський двомоторний важкий нічний винищувач періоду Другої світової війни, розроблений компанією Northrop Corporation для United States Army Air Forces (USAAF). Він став першим американським бойовим літаком, спроєктованим спеціально як нічний винищувач із самого початку розробки, а також першим американським серійним літаком, у конструкцію якого відразу було інтегровано бортову радіолокаційну станцію.

P-61 вважається одним із найтехнологічніших винищувачів свого часу. Він поєднував потужне гарматне озброєння, сучасний радар, великий запас пального та здатність діяти за будь-яких погодних умов удень і вночі. Літак застосовувався на всіх основних театрах воєнних дій, де діяли американські війська, і залишався на службі навіть після завершення війни.

Історія створення

Поштовхом до створення літака стали британські вимоги 1940 року до нового нічного винищувача для боротьби з німецькими бомбардувальниками. Після початку співпраці між Великою Британією та США американські конструктори отримали доступ до британських розробок у галузі авіаційних радарів. Саме тоді компанія Northrop розпочала створення принципово нового літака, який мав використовувати радар як основний засіб пошуку цілей.

Перший політ прототипу XP-61 відбувся 26 травня 1942 року. Серійне виробництво почалося наприкінці 1943 року, а бойове застосування — у 1944 році.

Конструкція

P-61 мав незвичайну для американських винищувачів схему:

  • двобалковий фюзеляж;
  • центральну гондолу екіпажу;
  • два потужні радіальні двигуни;
  • великі крила значної площі;
  • тримісний екіпаж;
  • вбудовану радіолокаційну станцію.

Конструкція повністю виготовлялася з металу. Завдяки великим розмірам літак міг нести важке озброєння, значний запас пального та складне електронне обладнання.

Екіпаж

Зазвичай екіпаж складався з трьох осіб:

  • пілот;
  • оператор радара;
  • стрілець або оператор турелі.

У деяких бойових підрозділах, особливо в Європі, літали екіпажі з двох осіб через демонтаж верхньої кулеметної установки.

Радіолокаційне обладнання

Головною особливістю літака була бортова РЛС серії SCR-720, розміщена в носовій частині. Вона дозволяла:

  • виявляти літаки противника в темряві;
  • супроводжувати ціль;
  • наводити винищувач на атаку без візуального контакту;
  • діяти за несприятливих погодних умов.

Для початку 1940-х років це була надзвичайно передова система, що робила P-61 одним із найефективніших нічних винищувачів світу.

Озброєння

Стандартне озброєння складалося з:

  • 4 гармат Hispano M2 калібру 20 мм у нижній частині фюзеляжу;
  • 4 кулеметів Browning M2 калібру 12,7 мм у дистанційно керованій верхній турелі.

Сумарний залп P-61 був одним із найпотужніших серед винищувачів Другої світової війни. Крім того, літак міг нести:

  • бомби;
  • некеровані ракети;
  • додаткові паливні баки.

Технічні характеристики (P-61B)

Параметр Значення
Екіпаж 2–3 особи
Довжина 15,11 м
Розмах крила 20,12 м
Висота 4,47 м
Максимальна злітна маса 16 420 кг
Двигуни 2 × Pratt & Whitney R-2800 Double Wasp
Потужність по 2250 к.с.
Максимальна швидкість 589 км/год
Практична дальність 2170 км
Перегінна дальність до 3100 км
Практична стеля 10 100 м
Озброєння 4 × 20 мм + 4 × 12,7 мм

Основні модифікації

XP-61

Перший дослідний прототип, який піднявся в повітря у травні 1942 року.

P-61A

Перша серійна модифікація. Частина літаків не отримала верхню турель через виробничі труднощі.

P-61B

Наймасовіша версія. Відрізнялася збільшеним запасом пального та покращеним обладнанням. Саме ця модифікація стала основною бойовою версією літака.

P-61C

Остання серійна модифікація з потужнішими двигунами, турбокомпресорами та підвищеною швидкістю. Випускалася вже наприкінці війни.

XP-61E

Денний винищувач супроводу, створений шляхом переробки P-61B. Серійно не вироблявся.

F-15 Reporter

Фоторозвідувальна модифікація без радара та озброєння, створена на базі конструкції P-61.

Бойове застосування

Перший бойовий виліт P-61 відбувся в Європі 3 липня 1944 року. Незабаром літак почав активно використовуватися для:

  • нічного перехоплення;
  • патрулювання;
  • супроводу бомбардувальників;
  • боротьби з нічною авіацією противника;
  • атак наземних цілей.

Європейський театр воєнних дій

У Європі Black Widow захищали союзні війська від нічних нальотів Люфтваффе, а також полювали на німецькі літаки над окупованою територією. Вони замінили британські винищувачі Bristol Beaufighter, які до того використовувалися американськими нічними ескадрильями.

Тихоокеанський театр

На Тихому океані P-61 виявився особливо ефективним. Японська авіація часто діяла вночі, що робило переваги радара вирішальними. Літак також використовувався для перехоплення розвідників, захисту баз і штурмових операцій.

Остання повітряна перемога союзників

У ніч з 14 на 15 серпня 1945 року екіпаж P-61B Lady in the Dark зі складу 548-ї нічної винищувальної ескадрильї здобув перемогу над японським літаком. Цей епізод часто вважається останньою повітряною перемогою союзної авіації у Другій світовій війні.

Післявоєнна служба

Після утворення незалежних ВПС США літак отримав нове позначення F-61. Він використовувався як всепогодний перехоплювач до появи новіших реактивних винищувачів. Остаточне списання відбулося у 1954 році.

Виробництво

Загалом було побудовано 706 літаків P-61 усіх модифікацій. Це відносно невелика кількість порівняно з іншими американськими бойовими літаками, однак Black Widow став одним із найуспішніших спеціалізованих нічних винищувачів війни.

Оцінка літака

Переваги P-61:

  • перший спеціалізований американський нічний винищувач;
  • ефективна бортова РЛС;
  • надзвичайно потужне озброєння;
  • велика дальність польоту;
  • висока стійкість і надійність.

Недоліки:

  • великі розміри;
  • значна маса;
  • поступався денним винищувачам у швидкості та маневреності;
  • надійшов на фронт порівняно пізно.

Значення в історії авіації

Northrop P-61 Black Widow став важливою віхою у розвитку військової авіації. Це був перший американський літак, спроєктований навколо концепції радіолокаційного перехоплення, що фактично започаткувало епоху всепогодних винищувачів. Його конструктивні рішення та бойовий досвід значною мірою вплинули на розвиток післявоєнних перехоплювачів США та інших країн.