EF-111A Raven — американський військовий літак радіоелектронної боротьби (Electronic Warfare, EW), що перебував на озброєнні United States Air Force (USAF) у період 1983–1998 років. Літак створювався на базі тактичного винищувача-бомбардувальника F-111A Aardvark і призначався для подавлення радіолокаційних систем противника, захисту авіаційних угруповань та створення сприятливих умов для застосування ударних літаків. EF-111A став одним із ключових засобів електронної війни США у період холодної війни та під час операцій у Перській затоці.

Історія створення

У 1970-х роках ВПС США потребували сучасного літака для електронної боротьби, здатного придушувати системи ППО противника та забезпечувати безпеку бойових літаків.

  • Конструкторам запропонували використовувати існуючий літак F-111A, який мав потужну платформу для встановлення обладнання EW.
  • У 1977 році почалася програма переоснащення F-111A у спеціалізований літак EF-111A.
  • Перший серійний EF-111A Raven надійшов на озброєння USAF у 1983 році.

Протягом 1980-х літак активно модернізовувався для підвищення ефективності електронного придушення та взаємодії з іншими силами.

Конструкція та обладнання

EF-111A зберіг корпус і базову аеродинаміку F-111A, але мав унікальне обладнання для EW:

Корпус і авіоніка

  • Замість носового озброєння встановлювався контейнер з обладнанням для радіоелектронної боротьби, включно з активними і пасивними системами придушення.
  • Літак мав збільшену кабіну для оператора EW та спеціальні датчики.
  • Зберіг двомісну компоновку: пілот і оператор EW.

Системи радіоелектронної боротьби

EF-111A оснащувався:

  • активними підсистемами глушіння радіолокацій противника;
  • пасивними системами виявлення та перехоплення сигналів;
  • системами взаємодії з командним пунктом для координації операцій;
  • обладнанням для захисту власної авіації та створення «електронного щита».

Обладнання дозволяло ефективно приглушувати ППО та радіолокаційні системи, зменшуючи ризик для бойових літаків.

Двигуни та характеристики

EF-111A зберіг два турбореактивні двигуни Pratt & Whitney TF30-P-9, встановлені на F-111A:

  • Потужність: ~12 000 фунтів тяги кожен
  • Максимальна швидкість: близько 1 050 км/год на висоті
  • Дальність польоту: до 3 300 км без дозаправки
  • Екіпаж: 2 особи (пілот + оператор EW)

Літак мав змінені аеродинамічні стабілізатори та системи охолодження для роботи обладнання EW.

Модифікації та модернізації

EF-111A випускався в декількох варіантах:

  • EF-111A Block 1 — базовий варіант з початковим обладнанням EW;
  • EF-111A Block 2/3 — модернізації авіоніки, систем глушіння та радіоелектронного захисту;
  • Оновлення в 1980-х роках дозволяли приглушати нові радари та засоби ППО, підвищуючи ефективність угруповань США.

Літак не мав бортового озброєння, крім пристроїв для захисту і засобів EW.

Експлуатація

EF-111A використовувався у багатьох операціях USAF:

  • Operation El Dorado Canyon (1986) — удари по Лівії;
  • Operation Desert Storm (1991) — ключовий внесок у подавлення ППО Іраку;
  • Під час навчань НАТО для забезпечення електронного прикриття авіаційних угруповань.

Літак зарекомендував себе як надійний і ефективний засіб придушення ППО.

Причини зняття з озброєння

EF-111A був знятий з експлуатації у 1998 році з кількох причин:

  • Поява сучасніших літаків EW, включно з EA-6B Prowler і наступними поколіннями систем;
  • Висока вартість обслуговування та модернізації літаків 1980-х років;
  • Зміна тактики електронної війни із застосуванням супутників та дронів;
  • Поступова заміна F-111 у складі USAF.

Значення та роль

EF-111A Raven став ключовим літаком електронної боротьби у США в період холодної війни:

  • забезпечував ефективне придушення ППО противника;
  • захищав бойові угруповання та стратегічні бомбардувальники;
  • став платформою для розвитку авіаційних технологій EW;
  • його досвід використання вплинув на створення нових літаків і дронів для електронної війни.

Дещо інше: