Fokker T.IIIW — нідерландський тримісний гідролітак-торпедоносець і бомбардувальник, створений компанією Fokker у першій половині 1920-х років. Він став розвитком попереднього Fokker T.II та був одним із перших спеціалізованих літаків компанії для морської авіації після завершення Першої світової війни. T.IIIW призначався для виконання морської розвідки, торпедних атак і бомбометання, а всі побудовані екземпляри були поставлені морській авіації Португалії.

Історія створення

Після Першої світової війни нідерландська компанія Fokker, яка повернула виробництво до Нідерландів у 1919 році, почала розробку літаків для цивільного та військового використання. Одним із напрямів стали великі морські літаки, здатні діяти як торпедоносці та бомбардувальники.

Першим таким проєктом став Fokker T.II, створений у 1921 році. Однак цей літак мав обмежені можливості, тому Fokker розробила збільшений і потужніший варіант — T.III. Нова машина отримала більший розмах крила, посилену конструкцію, потужніший двигун і збільшений екіпаж.

Позначення T.IIIW стосувалося гідролітакової версії (W — від нідерландського Watervliegtuig, «водний літак»). Літак мав змінне шасі: його можна було переобладнати з поплавкового на колісне, що дозволяло використовувати машину як сухопутний літак.

Конструкція

Fokker T.IIIW був одномоторним тримісним гідролітаком класичної для 1920-х років схеми.

Основні риси конструкції:

  • моноплан із низько розташованим крилом;
  • дерев’яна конструкція крила;
  • фюзеляж із традиційною для Fokker змішаною конструкцією;
  • полотняна обшивка;
  • два великих поплавці;
  • відкриті кабіни екіпажу;
  • змінне поплавкове або колісне шасі.

У порівнянні з Fokker T.II новий літак мав більший розмах крила і був приблизно на 30 % важчим. Також були змінені кіль, стабілізатор і кермові поверхні.

Поплавці могли виготовлятися з дерева або металу. Встановлення поплавкового обладнання збільшувало масу літака приблизно на 243 кг і дещо погіршувало швидкісні характеристики.

Призначення та завдання

Fokker T.IIIW створювався як багатоцільовий морський літак.

Основні завдання:

  • торпедні атаки кораблів;
  • морська розвідка;
  • патрулювання узбережжя;
  • бомбардування морських і наземних цілей;
  • коригування дій флоту.

Сухопутна версія T.III могла застосовувати бомби, тоді як гідролітак T.IIIW був пристосований для запуску авіаційної торпеди.

Екіпаж

Екіпаж складався з трьох осіб:

  • пілот;
  • спостерігач;
  • стрілець або оператор озброєння.

Порівняно з попередником T.II, який мав місця для двох членів екіпажу, T.III отримав збільшений фюзеляж із тримісною кабіною.

Силова установка

Стандартною силовою установкою Fokker T.IIIW був:

Napier Lion

  • тип: W-подібний 12-циліндровий двигун водяного охолодження;
  • потужність: близько 450 к. с.

Також використовувався:

Rolls-Royce Eagle IX

  • тип: V-подібний 12-циліндровий двигун;
  • потужність: близько 360 к. с.

Двигуни працювали з дволопатевими або чотирилопатевими повітряними гвинтами залежно від модифікації.

Озброєння

Озброєння Fokker T.IIIW залежало від завдання.

Можливі варіанти:

  • одна авіаційна торпеда;
  • авіаційні бомби;
  • два кулемети в задній кабіні.

Оборонне озброєння складалося з двох кулеметів, встановлених у задній частині фюзеляжу для захисту від атак винищувачів.

Льотно-технічні характеристики

Параметр Значення
Тип тримісний гідролітак-торпедоносець
Країна Нідерланди
Виробник Fokker
Перший політ 1923 рік
Екіпаж 3 особи
Двигун Napier Lion або Rolls-Royce Eagle IX
Потужність 360–450 к. с.
Кількість побудованих 5
Тип конструкції дерев’яний/змішаний моноплан
Шасі поплавкове або колісне
Основне озброєння торпеда або бомби
Оборонне озброєння 2 кулемети

Виробництво

Fokker побудувала лише п’ять літаків T.III/T.IIIW.

Їхні заводські номери:

  • 4194;
  • 4195;
  • 4196;
  • 4197;

Усі п’ять машин були поставлені морській авіації Португалії у 1924 році.

Обмежений випуск пояснювався тим, що у 1920-х роках військова авіація швидко розвивалася, а потреби флотів переходили до більш сучасних конструкцій із кращими характеристиками.

Експлуатація у Португалії

Головним і фактично єдиним оператором Fokker T.IIIW стала португальська морська авіація — Aviação Naval Portuguesa.

Перший літак був доставлений до Португалії наприкінці серпня 1924 року. Під час перельоту один із літаків загинув 15 листопада 1924 року в районі протоки Ла-Манш між Англією та Францією.

Решта машин використовувалися для:

  • морської розвідки;
  • навчальних завдань;
  • патрулювання.

Три літаки залишалися на службі приблизно до 1933 року.

Значення програми

Fokker T.IIIW був невеликим за масштабами проєктом, але мав важливе значення для розвитку нідерландської морської авіації.

Його роль полягала у:

  • розвитку спеціалізованих торпедоносців Fokker;
  • випробуванні концепції змінного сухопутного і морського шасі;
  • накопиченні досвіду створення великих морських літаків;
  • формуванні основ для наступних моделей серії T.

Хоча T.IIIW не став масовим літаком і не брав участі у великих бойових операціях, він став важливою перехідною ланкою між ранніми післявоєнними гідролітаками та більш досконалими морськими машинами 1930-х років.

Наступники

Досвід створення Fokker T.IIIW був використаний під час розробки наступних літаків серії T:

  • Fokker T.IV;
  • Fokker T.IVa;
  • Fokker T.VIII-W.

Особливо важливим став T.IV, який уже у 1927 році був створений як спеціалізований морський розвідник і торпедоносець для Нідерландської морської авіаційної служби.

Оцінка

Fokker T.IIIW був типовим представником ранньої епохи морської авіації, коли конструкції ще поєднували риси літаків Першої світової війни з новими вимогами флоту.

Його головними перевагами були універсальність, можливість використання торпедного озброєння та відносно сучасна для початку 1920-х років конструкція. Основними недоліками залишалися невелика швидкість, обмежена кількість вироблених машин і швидке моральне старіння.

Попри коротку історію служби, Fokker T.IIIW зайняв помітне місце в історії розвитку нідерландської військово-морської авіації.

Дещо інше: