Wright 1909 Military Flyer — це історичний важчий‑за‑повітря літальний апарат, створений братами Орвілом і Вілбуром Райт для Військового корпусу Сигналів США (U.S. Army Signal Corps) у 1909 році. Він став першим у світі військовим літаком і першим літаком, придбаним армією США, відкривши еру військової авіації.
Історія створення
Після успішних польотів і випробувань Wright Flyer брати Райт виграли тендер армії США на створення двомісного спостережного літака ще у 1908 році, але перша конструкція зазнала аварії, внаслідок якої загинув перший військовий пасажир, лейтенант Томас Селфрідж.
Надалі Райт побудували новий апарат, відомий як 1909 Military Flyer, який було відправлено для випробувань на полігон Форт Майєр, Вірджинія, 3 червня 1909 року. Літак успішно виконав низку польотів та відповідав вимогам армії щодо вантажопідйомності, тривалості польоту і середньої швидкості — понад 40 миль/год (≈64 км/год).
2 серпня 1909 року уряд США купив апарат за 30 000 доларів, включно з бонусами за перевищення вимог щодо швидкості.
Конструкція та технологія
Літак був двоповерховим біпланом зі структурою з дерева й полотняним покриттям, що спиралася на попередні конструкції Wright Model A, але мала деякі модифікації: меншу площу крил, удосконалені елементи керування і жорсткіші тяги дротів у конструкції.
Він оснащувався 4‑циліндровим двигуном Wright потужністю приблизно 30–32 к.с., що приводив у дію два протиротативних гвинти через ланцюговий привід.
На відміну від сучасних літаків, Military Flyer спочатку не мав колісного шасі — він стартував за допомогою катапультного старту на рейках і приземлявся на лижоподібні ковзани.
Технічні характеристики
За даними музейних і технічних джерел, основні параметри літака виглядали так:
- Екіпаж: 2 особи (пілот і пасажир/спостерігач)
- Розмах крил: ≈ 36,6 футів (≈ 11,1 м)
- Довжина: ≈ 28,9 футів (≈ 8,8 м)
- Висота: ≈ 7,8 футів (≈ 2,4 м)
- Маса порожнього: ≈ 740 фунтів (≈ 335 кг)
- Максимальна швидкість: ≈ 42 миль/год (≈ 67 км/год)
- Двигун: 4‑циліндровий Wright ~30–32 к.с.
Військова служба
Після придбання літака армією США він отримав позначення Signal Corps Airplane No. 1 і залишався єдиним армійським літаком майже два роки.
У жовтні 1909 року Wilbur Wright та інструктори використовували Military Flyer для навчання перших військових пілотів США, таких як лейтенанти Франк Лахм і Фредерік Гампфріс, на полігоні College Park у Меріленді.
У 1910 році майбутній льотчик Бенджамін Д. Фулуа навчався літати на Military Flyer у Форт Сем Х’юстон у Техасі і навіть встановив перші польоти з використанням цього літака з установкою колісного шасі, що стало раннім кроком до розвитку взльотно‑посадкових систем.
Після низки аварій і ремонтів до 1911 року літак був виведений з експлуатації і переданий у Смітсонівський національний музей повітря і простору, де він зберігається досі.
Внесок у розвиток авіації
Wright 1909 Military Flyer є не лише першим військовим літаком, а й першою машиною, на якій армійські льотчики вчилися техніці керованого польоту. Він заклав основу для подальшого розвитку військової авіації в США і світі, ставши важливим етапом у переході авіації від експериментальних польотів до практичної військової служби.
Експонат та збереження
Оригінальний Military Flyer, отриманий Сигнал Corps у 1909 році, був переданий у Smithsonian National Air and Space Museum (Національний музей повітря і простору) у Вашингтоні, округ Колумбія, у 1911 році. Там він представлений у галереї ранніх польотів і є однією з найцінніших експонатів ранньої авіаційної історії.
1909 Wright Military Flyer — це історично важливий літак братів Wright, який став першою у світі військовою повітряною машиною, що служила у складі армії США та використовувалася для навчання пілотів. Його створення, випробування та експлуатація відображають початковий етап розвитку авіації як серйозної технології, здатної змінити військову справу і цивільну сферу в XX столітті.