Вітерець блукає вулицями, як давній знайомий, що повернувся без попередження, і обережно стукає у вікна кам’яниць. Дощ не падає — він ніби радиться з бруківкою, куди саме торкнутися, щоб розбудити спогади.

Дещо інше: