То було так давно, що Львів на старих фото здавався містом із снів: вузькі вулички шепотіли легенди про кохання, війни і втрати, а дахи й башти час від часу відпускали тіні людей, яких уже ніхто не пам’ятав; ринки і площі, наповнені відлунням сміху та кроків, жили одночасно у минулому, сьогоденні та світах, що існували лише у фотографіях, і кожен, хто дивився на кадри, відчував, що Львів ніколи не зникає.
InterNetri
Країна+