Система HIMARS — це високомобільна реактивна система залпового вогню, створена для ураження різноманітних цілей на великій відстані, таких як артилерійські системи, протиповітряні комплекси, технічні вузли, вантажівки, бойові машини піхоти та бронетранспортери. Вона також використовується для підтримки операцій зосередження сил.
Розробка системи HIMARS була ініційована через потребу у високомобільних артилерійських системах, які можуть бути швидко перекинуті на різні театри військових дій, зокрема для армії США, морської піхоти, повітряно-десантних військ та сил швидкого реагування. Рішення щодо її створення виникло в середині 80-х років ХХ століття внаслідок досвіду, отриманого під час операції “Just Cause” у Панамі в 1989 році.
Розвиток і серійне виробництво
У 1994 році була представлена перша бойова машина, а в 1996 році Lockheed Martin отримала контракт на виробництво дослідних зразків. Перші успішні випробування HIMARS на полігоні були проведені в 1998 році, що підтвердило ефективність цієї системи. Вже у 2005 році вона почала поступати до підрозділів США, зокрема 3-й дивізіон 27-го полку польової артилерії XVIII повітрянодесантного корпусу отримав перші сертифіковані машини.
Технічні характеристики
Бойова машина HIMARS базується на колісному шасі вантажівки з колісною формулою 6х6, оснащена двигуном Caterpillar з потужністю 290 к.с. Вона здатна переміщатися зі швидкістю до 89 км/год і має запас ходу 480 км. Бойова машина може транспортувати до шести реактивних снарядів у стандартних транспортно-пускових контейнерах (ТПК), які можна швидко замінювати після кожного запуску. Для вивантаження та швидкої підготовки до бою система здатна переміщатися і розгорнутися за кілька хвилин.
Озброєння та снаряди
HIMARS здатна використовувати різні типи реактивних снарядів, зокрема некеровані та керовані снаряди GMLRS, а також ракети MGM-140B та MGM-164A оперативно-тактичного комплексу ATACMS. Це дозволяє забезпечити високу точність та дальність вогню, зокрема до 92 км для керованих снарядів.
Тактика використання
Система HIMARS розрахована на використання в швидко мінливих бойових умовах, забезпечуючи артилерійську підтримку та ураження стратегічно важливих цілей. Вона може бути ефективно застосована для знищення техніки, комунікаційних вузлів і навіть враження ворожих систем протиповітряної оборони. Через високу мобільність, після здійснення залпу, HIMARS здатна швидко залишити позицію до того, як противник зможе виявити її місцезнаходження.
Міжнародне використання
HIMARS перебуває на озброєнні не тільки армії США, але й міжнародних союзників, таких як ОАЕ, Йорданія та Сінгапур. Російським аналогом цієї системи є РСЗВ “Смерч”.
Модернізація та подальший розвиток
У середині 2000-х років відбулися успішні випробування модифікованих систем, включаючи зенітні ракети SLAMRAAM, що відкриває нові можливості для застосування HIMARS в рамках протиповітряної оборони. Крім того, система зазнала модернізації для підвищення рівня захисту екіпажу та впровадження нових технологій управління вогнем.
РСЗВ HIMARS продовжує розвиватися, зокрема шляхом інтеграції нових типів боєприпасів та покращення програмного забезпечення для керування вогнем.