Керована ракета середньої дальності Skyflash є модернізованою версією американської ракети AIM-7E2 Sparrow і була розроблена британською компанією “British Aerospace” у 1973 році. Ракета мала індекс XJ521 на стадії дослідно-конструкторських робіт.
Основні відмінності від прототипу:
Головною особливістю Skyflash є її головка самонаведення, що є напівактивною радіолокаційною моноімпульсною, з покращеними характеристиками в порівнянні з конічною скануючою головкою AIM-7E2. Це забезпечило кращу точність наведення і підвищену стійкість до перешкод.
Випробування:
Перше тестування ракет почалося у листопаді 1975 року в США, а перші випробування бойових запусків з винищувачів F-4J показали деякі труднощі: з семи випущених ракет лише шість не потрапили в ціль у межах радіусу ураження. Проте у 1978 році ракета була прийнята на озброєння британських ВПС і використовувалася на літаках F-4, Tornado та F-16.
Модернізація:
У кінці 1970-х років в Англії розпочали роботи по модернізації ракети, що призвело до створення ракети “Active Skyflash”.
Технічний опис:
Ракета має аеродинамічну схему типу “качка” з хрестоподібним крилом і стабілізатором. Її маса — 195 кг, а бойова частина має вагу 39.5 кг. Двигун ракети — це “Aerojet” Mk.52 Mod.2 або “Rocketdyne” Mk.38 Mod 4, що має час роботи близько 5 секунд.
Головка самонаведення ракети складається з трьох основних компонентів: антени з механізмом обертання, приймача сигналів і блоку їх обробки. Вона має великий кут пеленгу (понад 40°) і працює у декартовій координатній системі, що дозволяє точно наводити ракету на ціль.
Для забезпечення надійності навігації ракета оснащена автопілотом, який здійснює корекцію траєкторії польоту шляхом обробки сигналів від ГСН та стабілізації ракети.
Технічні характеристики:
- Діаметр корпусу: 203 мм
- Довжина: 3660 мм
- Розмах крил: 1020 мм
- Дальність: 50 км
- Швидкість: 4 Махи
- Стартова вага: 195 кг
- Маса бойової частини: 30 кг