Протикорабельна ракета Penguin була розроблена норвезькою компанією Kongsberg Vapenfrabrikk у 1970-х роках за фінансової підтримки ВМФ США. Ракета створювалася для використання в прибережних районах з метою ефективної боротьби з надводними цілями в умовах шхер. Основна особливість цієї ракети — наявність інфрачервоної головки самонаведення (ГСН), що дозволяє ефективно працювати в складних умовах, де необхідно добре ідентифікувати цілі серед перетнутого узбережжя.
Історія та розвиток
Перша версія ракети, яка отримала позначення Mk1, надійшла на озброєння Королівського норвезького флоту в 1972 році. Вона була призначена для використання з ракетних катерів і берегових батарей. Уже в 1975 році з’явилася модифікація Mk2, яка мала збільшену дальність стрільби. Окрім цього, були розроблені й інші модифікації ракети, наприклад Mk2 mod3 і Mk2 mod5 з покращеною ГСН. Ці ракети були використані норвезькими, грецькими, турецькими флотами, а також на норвезьких фрегатах типу Oslo.
В наступні роки з’явилися нові версії ракет Penguin, такі як Mk3 і Mk2 mod7, які характеризувалися покращеними бойовими властивостями, збільшеною дальністю та вдосконаленими системами управління.
Останні модифікації
- Penguin Mk3 (AGM-119A) — авіаційний варіант ракети, розроблений для літаків F-16 норвезьких ВПС, але не надійшов на озброєння американських ВПС.
- Penguin Mk2 mod7 (AGM-119B) — модифікація ракети, що застосовується на вертольотах SH-60B Seahawk ВМС США та S-70B грецьких ВМС.
Технічні характеристики
- Довжина:
- Mk1 — 2950 мм
- Mk3 (AGM-119A) — 3180 мм
- Mk2 mod7 (AGM-119B) — 2960 мм
- Діаметр корпусу ракети: 280 мм
- Розмах крил:
- Mk3 (AGM-119A) — 1000 мм
- Mk2 mod7 (AGM-119B) — 1420 мм
- Стартова вага:
- Mk1 — 330 кг
- Mk3 (AGM-119A) — 370 кг
- Mk2 mod7 (AGM-119B) — 365 кг
- Дальність стрільби:
- Mk1 — 20 км
- Mk3 (AGM-119A) — 50 км
- Mk2 mod7 (AGM-119B) — 30 км
- Швидкість польоту (максимальна): 290 м/с
- Висота пуску: 45-9000 м (для Mk3)
Бойове застосування
Ракети Penguin працюють за принципом “вистрілив — забув”. Вони можуть змінювати напрямок польоту в межах ±180° після пуску, що дозволяє їм маневрувати, обходити перешкоди та атакувати ціль в уразливі ділянки. Управління ракетою здійснюється через інерційну навігаційну систему, а коли ракета наближається до цілі, включається інфрачервона ГСН для захоплення мети.
Системи запуску та застосування
Ракети Penguin можуть використовуватися з різних платформ:
- Мобільні батареї — встановлюються на гусеничні або колісні бази і здатні швидко розгортатися в бойове становище.
- Корабельні комплекси — на кораблях різного класу можуть бути встановлені різні пускові установки, зокрема поворотні установки з контейнерами для ракет.