Ракета Pershing-2 (MGM-31C) була важливим елементом американського стратегічного озброєння в роки холодної війни, що дозволила значно посилити можливості США у відповідь на можливу ядерну загрозу з боку СРСР. Ось деякі важливі моменти та характеристики цієї ракети:

Історія створення:

  • До середини 1970-х років США знову звернулися до розробки балістичних ракет середнього радіусу дії, враховуючи зміни в військово-політичному балансі і потенційну загрозу від СРСР. Це призвело до концепції “обмеженої ядерної війни”, в рамках якої ядерний конфлікт мав би переміститися на територію Європи.
  • У 1979 році фірма Martin-Marietta Aerospace отримала контракт на розробку ракети, яка в результаті отримала назву Pershing-2.
  • Перші випробування ракети були проведені в 1982 році, а після 18 успішних запусків система була прийнята на озброєння.

Технічні характеристики:

  • Дальність польоту: від 650 до 1800 км.
  • Довжина ракети: 10.6 м.
  • Максимальний діаметр: 1.02 м.
  • Стартова вага: 7.4 т.
  • Потужність бойової частини: різні варіанти — 0.3, 2, 10 або 80 кт.
  • Кругове ймовірне відхилення: 50 м.
  • Готовність до старту: 30 хвилин.

Особливості конструкції:

  • Ракета Pershing-2 була двоступінчастою з використанням твердопаливних ракетних двигунів (РДТТ), розроблених компанією Hercules.
  • Головна частина ракети містила три основні відсіки: передній з датчиками підриву БЧ і елементами наведення, середній з бойовою частиною, задній з інерційною системою управління.
  • Система управління включала інноваційну радіолокаційну картографічну систему RADAG, яка дозволяла точне наведення ракети на кінцевій ділянці траєкторії.
  • На кінцевому етапі польоту система RADAG використовувала радіолокаційне зображення місцевості для коригування курсу ракети.

Бойове оснащення:

  • Ракета несла ядерну бойову частину, потужність якої могла варіюватися в залежності від обраної модифікації (0.3, 2, 10 або 80 кт). Для удару по підземних укріпленнях використовувалися проникаючі заряди, здатні пробивати 50-70 м ґрунту.

Запуск:

  • Ракета розміщувалась на пусковому пристрої, що встановлювався на колісному шасі.
  • Для захисту від атмосферних умов перед запуском ракета перетворювалася в вертикальне положення на пусковому майданчику, а спеціальні чохли захищали її від пилу та вологи.

Система управління та наведення:

  • Управління польотом здійснювалося через аеродинамічні керма та реактивні сопла, що забезпечувало високу маневреність ракети на різних етапах польоту.
  • Система RADAG використовувала дані радіолокаційної карти місцевості, що дозволяло значно зменшити ймовірність відхилення від цілі.