Ракета Р-39 (РСМ-52) є частиною стратегічного ракетного комплексу Д-19 “Тайфун”, розробленого в СРСР для озброєння важких атомних підводних крейсерів типу “Акула” (проект 941). Ось кілька ключових моментів, які виокремлюють її технічні характеристики та особливості.
Основні характеристики ракети Р-39 (РСМ-52):
- Стартова маса — 96±0.6 тонн.
- Дальність стрільби — до 9400 км.
- Максимальна маса бойової частини — 2550 кг.
- Кількість ступенів — 3.
- Довжина ракети — 16.05 м.
- Діаметр першого та другого ступенів — 2.4 м.
Структура та принцип роботи:
- Триступінчата конструкція ракети на твердому паливі з амортизаційною ракето-стартовою системою (АРСС) та бойовим ступенем, що має 10 бойових блоків.
- Бойові блоки: ракета має до 10 бойових блоків, кожен з потужністю 100 кт, що дозволяє наносити значний удар по різних цілях.
- Система управління: використовується інерційна система з астрокорекцією для підвищення точності, що дозволяє досягти кругового відхилення (КВО) не більше 500 м на максимальній дальності.
Технічні інновації:
- Використання сучасних конструкційних матеріалів, включаючи композитні матеріали для корпусів двигунів, що забезпечує високу міцність та легкість.
- Система управління вектором тяги: ракета оснащена телескопічними сопловими блоками для мінімізації габаритів.
- Стартова система: ракета може запускатися з “сухої” шахти, використовуючи пороховий акумулятор для створення тиску, що необхідний для старту.
Експлуатація та запуск:
- Ракети можуть бути запущені з глибини до 55 м під водою при хвилюванні до 6 балів або з надводного становища.
- Для транспортування та зберігання ракети Р-39 використовувалися спеціальні крани і транспортні засоби, здатні перевозити великогабаритні ракети.
Порівняння з аналогами:
Хоча система Д-19 була визнана дуже ефективною, вона поступалася деяким західним аналогам, таким як “Trident-2”, зокрема по масі, потужності бойових частин і точності. Тому відразу після прийняття на озброєння розпочались роботи з подальшого удосконалення комплексу, зокрема створенням версії Д-19УТТХ, яка в подальшому була перероблена для нових підводних крейсерів, таких як “Юрій Долгорукий”.
