Розробка бойової машини БМ-24Т була ініційована в рамках дослідно-конструкторських робіт, затверджених у 1951 році постановою Ради Міністрів Союзу РСР. За основу було взято середній артилерійський тягач АТ-С. Метою розробки БМ-24Т було створення ефективного мобільного артилерійського засобу для вогневої підтримки військ, здатного працювати в складних умовах бездоріжжя і забезпечувати масовані удари по ворогу.
Згідно з початковими вимогами, БМ-24Т мала бути здатною стріляти 240-мм турбореактивними фугасними снарядами М-24Ф і М-24ФУД. Її основними завданнями були:
- Придушення та руйнування опорних пунктів противника.
- Знищення артилерійських і мінометних батарей.
- Відбиття атак піхоти і танкових підрозділів противника.
- Руйнування населених пунктів, перетворених на вузли опору.
Конструкція та характеристики
Артилерійська частина
Артилерійська частина БМ-24Т складалася з 12 стволів, які були розташовані в два ряди (по 6 в кожному). Вони були закріплені на спеціальній фермі, що дозволяло забезпечити необхідну стабільність при стрільбі. Основні компоненти артилерійської частини:
- Ферма: Просторова зварна конструкція, що кріпила стволи та дозволяла їх обертання.
- Вертлюг: Обертальний механізм, який давав змогу встановлювати стволи у вертикальній та горизонтальній площинах.
- Поворотний механізм: Забезпечував горизонтальне наведення на кут до ±90°.
- Підйомний механізм: Служив для вертикального наведення, дозволяючи налаштовувати кути піднесення від 0° до 50°, при цьому були встановлені обмеження для стрільби через кабіну (мінімальний кут піднесення – 14,5°).
Ходова частина
Ходова частина БМ-24Т базувалась на середньому артилерійському тягачу АТ-С, що включав:
- Відсутність кузова, на місце якого була змонтована рама.
- Встановлені на рамі вузли артилерійської частини бойової машини.
- Шини 2К і спеціальне підресорене шасі для забезпечення прохідності на різних типах місцевості, зокрема в умовах бездоріжжя.
Електричне обладнання
БМ-24Т була оснащена спеціальною електричною системою для підриву снарядів. Вона складалася з:
- Акумуляторної батареї тягача АТ-С (6СТЕН-140М, 12В).
- Перемикача та контактних важелів для підведення електричного струму до свічки снаряда, що призводило до займання порохового заряду.
- Прицільні пристрої: приціл, панорама, гарматний коліматор для точного наведення на ціль.
Прицільні пристрої
Для точного наведення БМ-24Т була оснащена прицільними пристроями, включаючи:
- Приціл: оптичний пристрій для точної наводки.
- Панорама: забезпечувала огляд місцевості.
- Гарматний коліматор та вставка для врахування особливостей стрільби.
Захист і сигналізація
- Захист кабіни: спеціальна броня захищала кабіну від газових струменів, що утворюються при пострілі.
- Світлова сигналізація: для забезпечення зв’язку між бойовими машинами на марші та у бойових умовах.
Причіп для транспортування боєприпасів
Для транспортування снарядів було розроблено спеціальний причіп, який підключався до тягача АТ-С і мав наступні характеристики:
- Можливість транспортування 24 або 36 снарядів вагою 113 кг кожен.
- Маса причепа з вантажем не перевищувала 8 тонн.
- Колія причепа була сумісна з колією тягача.
- Підресорена конструкція причепа забезпечувала надійне перевезення снарядів навіть в умовах бездоріжжя.
- Задні та бокові світлові сигнали для покращення видимості, а також гальмівна система для роботи у відчепленому стані.
Тактико-технічні характеристики БМ-24Т
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Кількість стволів | 12 |
| Діаметр каналу ствола (мм) | 241 |
| Довжина стволів (мм) | 1400 |
| Максимальний кут піднесення (°) | 50 |
| Горизонтальне наведення (°) | ±90 |
| Максимальний час для залпу | 6-8 секунд |
| Час переведення в бойове становище | 1,5-2 хв |
| Час заряджання | 3-4 хв |
| Максимальна швидкість на ґрунтових дорогах | 35 км/год |
| Максимальна глибина броду | 1 м |
| Максимальний кут підйому | 30° |
| Максимальний кут крену | 25° |
| Габарити (довжина x ширина x висота, мм) | 5970 x 2435 x 3000 |
Експлуатація та бойові можливості
БМ-24Т була високопрохідною бойовою машиною, здатною діяти в умовах важкого бездоріжжя. Вона могла здійснювати марш на відстань до 300 км без дозаправки. Підвищена маневреність дозволяла зосереджувати вогневу потужність на конкретних ділянках фронту швидко і ефективно.
Прийняття на озброєння
БМ-24Т була прийнята на озброєння Радянської Армії у 1956 році, ставши потужним артилерійським засобом для виконання різноманітних бойових завдань, зокрема в боротьбі з опорними пунктами, артилерійськими позиціями противника та танковими атаками.